RvNews | Dashboard

Матеріал

16:58 01.05.2017 6732

Заголовок

Постійне посилання: https://www.rvnews.rv.ua/post/view/rivne-_fotoekskurs_staroyu_litovs_koyu

Підзаголовок

Короткий опис

Текст

<h3>Одна із найстаріших вулиць міста, яку вже знаходимо на мапах кінця XVIII ст., й до сьогодні зберегла назву і свій напрямок, хоча в минулому столітті її двічі розділяли новим будівництвом проспекту Миру та вул. Кавказької.</h3>
<h3>Від вулиці Гетьмана Мазепи (найстаріша назва – Німецька) Литовська вулиця прямує у північно-східному напрямку, прямує через століття, маючи свою історію, свої пам’ятні події.</h3>
 
 
<img src="/admin/upload_news/вулиця вид 3.JPG" alt="" width="320" height="240" /> <img src="/admin/upload_news/вулиця -загал.JPG" alt="" width="320" height="240" />
Так виглядає Литовська - тиха, спокійна, майже пішохідна вулиця
 
Впродовж віків її назву змінювали ( Кутузовська на поч. ХХ ст., Крутянська в роки Другої світової війни), бомбардували, руйнували, розрізували на частини, а вона зберегла свою стару литовську назву і свою історію.
 
Архівні документи свідчать, що на старій Литовській було 120 будинків. За прізвищами мешканців вулиці першої пол. ХХ ст., дізнаємось, що тут жили переважно українські родини – Андрійці, Борачуки, Володкевичі, Гонопки, Грабарчуки, Дзіваки, Дмитруки, Мічуди, Коломійці, Кудацькі, Листопади, Лукашевичі, Логвисі, Максимчуки, Мучинські, Окопні, Стефановичі, Чалюки, Шведи, Ярошевичі. Жили українці і у другій частині вулиці, що ближче до сучасної вул. Князя Володимира, поруч із річкою.
 
Сьогодні вулиця Литовська розділена на три частини проспектом Миру та вул. Кавказькою.
 
<img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="/admin/upload_news/вулиця вид.JPG" alt="" width="448" height="336" />
Коли йти Литовською від  базару, то тут все запруджено транспортом. Навіть тротуари.
 
Перша частина вулиці, що фактично починається біля центрального ринку, геть забита автівками, які потічком заповнюють вулицю і навіть залюбки влаштовуються на тротуарах. Вулиця  людна, і не лише від того, що це шлях до базару, а ще й тому, що тут знаходиться школа № 1 ім. В.Г.Короленка, дитячий садок № 45 «Пролісок» , Рівненська державна дитяча художня школа імені А. І. Мартиненка.
 
Все ж, що не кажіть, а школи – це найкращі будівлі міста, бо це маленька країна знань, а ще справжнє обличчя нашої культури. Ось де немає жодної недолугої реклами – це школа. Зате тішить око пасхальна писанка, годівничка і любовно прибрана територія.
 
<img src="/admin/upload_news/школа.JPG" alt="" width="300" height="225" />    <img src="/admin/upload_news/дошка на школі.JPG" alt="" width="320" height="240" />
 
А на стіні школи встановлена меморіальна дошка в пам’ять про молодих українських патріотів, учнів школи № 1, які у 1940-і рр. зазнали жорстоких переслідувань, були ув’язнені в сталінські табори, а їхні родини були на роки вивезені в сибірські заслання.
 
      <img src="/admin/upload_news/Годівничка.JPG" alt="" width="220" height="165" />                      <img src="/admin/upload_news/содочок.JPG" alt="" width="320" height="240" />
 
Навпроти – такий же затишний і заквітчаний двір для нашої малечі – дитячий садок «Пролісок». У цього дому чудова господиня – завідуюча закладом Тетяна Панасюк, якій у 2016 році вручено відзнаку «За заслуги перед містом».
 
Завершують перший відрізок вулиці будови нашої гордості – Рівненської «художки», яка із 58 років свого функціонування три десятки літ 30 живе і працює на цій старій вулиці в доволі старому приміщенні.
 
<img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="/admin/upload_news/Художка.JPG" alt="" width="533" height="400" />
Рівненська художня школа ім. А.Мартиненка
 
                  <img src="/admin/upload_news/Мартиненко 2.JPG" alt="" width="320" height="240" />           <img src="/admin/upload_news/Мартиненко.JPG" alt="" width="178" height="237" />
Відкриття меморіальної дошки 31 березня 2015 р.
 
Два роки тому в пам’ять про багаторічного директора школи, заслуженого працівника культури, лауреата мистецької премії ім. Г. Косміаді Анатолія Івановича Мартиненка (1940-2014) на фасаді учбового корпусу була встановлена меморіальна дошка, а школі присвоєно ім’я художника.
 
              <img src="/admin/upload_news/художка фр 2.JPG" alt="" width="224" height="168" />         <img src="/admin/upload_news/художка фр 1.JPG" alt="" width="230" height="172" />
Старий будинок художньої школи зберігає рік його спорудження і візерунчату цегляну кладку
 
Дожили до наших днів і старі дерева. Та тополя, чи то вже її стовбур, вже ледь тримається землі, бо його коріння давно струхлявіло і ось-ось може впасти і, не доведи Боже, завдасть якої біди людям! «SOS !» – кричать вчителі «художки», пишуть листи у відповідні інстанції, а «страх» і далі стоїть. Все як у нас – «Поки грім не гряне…»
 
<img src="/admin/upload_news/дерево 2.JPG" alt="" width="300" height="400" /> <img src="/admin/upload_news/nhe[kzdt 1.JPG" alt="" width="300" height="400" />
Звичайно, фотографувати такі «страшилки» цікаво. Цікаво бачити. як на старому стовбурі чи пеньку зароджується нове життя.
  
    <img src="/admin/upload_news/дерево 4.JPG" alt="" width="230" height="173" />           <img src="/admin/upload_news/дерево 3.JPG" alt="" width="247" height="329" />
 
Не тішить око і вигляд на під’їзді до художньої школи – розбитий асфальт, і незмінна картинка із смітниками.
 
<img src="/admin/upload_news/Смітники.JPG" alt="" width="320" height="240" />  <img src="/admin/upload_news/вулиця з ямами.JPG" alt="" width="320" height="240" />
 
Ось і дійшли ми до будинку № 15 на пр. Миру, який перегородив стару Литовську. Приємно кидається у вічі гарний затишний дворик, де знайшлося місце і квітці, і місцям відпочинку для старого й малого.
 
<img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="/admin/upload_news/дитячий майданчик.JPG" alt="" width="533" height="400" />
 
А далі, за багатоповерхівкою, перетнувши пр. Миру, знову потрапляємо на Литовську. Головний старожил в цьому кутку – Рівненський економіко-технологічний коледж НУВГП.
 
<img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="/admin/upload_news/Технікум.JPG" alt="" width="500" height="375" />
 
Все більше нових будинків виростають у Рівному, все менше старих. А якщо одні й другі в сусідстві, то створюють доволі помітний архітектурний контраст.
 
<img src="/admin/upload_news/контраст.JPG" alt="" width="320" height="240" />  <img src="/admin/upload_news/Контрасти.JPG" alt="" width="320" height="240" />
 
<img src="/admin/upload_news/Нове з старим.JPG" alt="" width="320" height="240" />   <img src="/admin/upload_news/Палаци.JPG" alt="" width="320" height="240" />
 
<img src="/admin/upload_news/Хата з вивіскою.JPG" alt="" width="300" height="225" />   <img src="/admin/upload_news/старе Фр 2.JPG" alt="" width="300" height="225" />
 
<img src="/admin/upload_news/пани 2.JPG" alt="" width="320" height="240" />  <img src="/admin/upload_news/пани живуть.JPG" alt="" width="320" height="240" />
 
<img src="/admin/upload_news/Дах старий.JPG" alt="" width="300" height="225" />   <img src="/admin/upload_news/старовина.JPG" alt="" width="320" height="240" />
Контрасти на Литовській
 
І знову на шляху вулиці висотка з вул. Кавказької. Саме тут колись перетиналась Литовська з вул. Шевченка (чи ще раніше Омелянівською) і прямувала вона до старого кладовища, навіть трьох, які були на досить великому пагорбі, що називали «рівненським Кавказом».
 
Православне кладовище було там, де зараз знаходиться Державний архів Рівненської області, а далі – єврейське кладовище. Місцеві жителі так і говорили: «Кладовище на Литовській» або «Омелянівське».
 
<img src="/admin/upload_news/колись був ццц.JPG" alt="" width="500" height="375" />
Місце, де колись був цвинтар на Литовській
 
Його знесли на початку 1970-х років, коли розпочали будівництво великого адміністративного будинку для компартійного обкому. Людей попередили про будівельні роботи і запропонували перенести останки своїх рідних на інші кладовища, пообіцявши всіляку допомогу. Однак, за свідченням рівнян, громадяни робили все самотужки, а хто не встиг викопати рештки, то пішли людські кістки під екскаватор. Це досить сумна історія з нашого минулого.
 
<img src="/admin/upload_news/і ці також.jpg" alt="" width="500" height="334" />
 
<img src="/admin/upload_news/принесли паску.jpg" alt="" width="500" height="369" />
На кладовищі, 1950-і рр. Фото з архіву родини Либаків
 
<img src="/admin/upload_news/пийшли.jpg" alt="" width="500" height="338" />
Фото з архіву родини Логвисів
Відрізок Литовської, що йде від Кавказької до вул. Князя Володимира, його ліва сторона забудована (поки що) приватними старими і новими будинками.
 
<img src="/admin/upload_news/дім на горі.JPG" alt="" width="320" height="240" />  <img src="/admin/upload_news/вулиця біля Усті.JPG" alt="" width="320" height="240" />
 
Більшість старих дерев’яних будинків були споруджені у 1930-х роках (про це свідчать матеріали архіву). Своїми городами вони виходили на луг р.Усті, яка щовесни розливалася, а тому від затоплення цих господарств оберігав вал, який був насипаний вздовж річки. Про чисту воду, велику і малу рибу, купання в річці, полоскання білизни, джерела, які тут були, залишились лише спогади.
 
А загалом спогадів про історичну Литовську вулицю збереглося чимало. Передусім у тих, хто тут жив. Тепер чимало з рівненських «литовців» розсіялись по світу, але живуть спогадами про рідне місто і вулицю, де пройшло їхнє дитинство.
 
Галина ДАНИЛЬЧУК

Додатково

Джерело

Посилання на джерело

http://

Автор

Перегляди

SEO

Ключові слова

Опис

Редагувати матеріал форма редагування матеріалу

Матеріал

Додатково

SEO

Головне зображення

Публікація

Статус

Оприлюднити

Категорії

Зв’язані матеріали

Теги & SEO

RSS

Підтвердження

В кошик

Langdon's Birthday

Frodo Updated His Profile

Nora Joined Mailing List

Cron Job 254 Executed