RvNews | Dashboard

Матеріал

10:41 08.01.2020 6249

Заголовок

Постійне посилання: https://www.rvnews.rv.ua/post/view/1578472906-naukovci-proponuyut-zminiti-nazvu-mista-ostrog-na-ostrig

Підзаголовок

Короткий опис

Текст

На Рівненщині триває дискусія щодо назви міста Отрог. Науковці пропонують змінити її на Остріг. 
<blockquote>
«Давно пора змінити назву нашого міста на українське звучання Остріг, - пише краєзнавець Микола Бендюк. - Пропоную прочитати роздуми філолога професора Івана Хом'яка щодо назви міста Остріг».
</blockquote>
"Не одне десятиріччя триває дискусія, як іменувати районний центр Рівненщини – Острог чи Остріг ?
Ще за радянських часів, працюючи зі студентами Рівненського державного педінституту на сільськогосподарських об’єктах Острозького району, звернули увагу, що більшість сільського місцевого населення вживає форму Остріг, мотивуючи, що Острог асоціюється з місцем ув’язнення, з буцегарнею. Як відомо, під час повернення обласному центру назви Рівне замість Ровно мали змінити і назву райцентру – з Острога на Остріг, та, як згодом з’ясувалося, на заваді стала банальна причина - брак коштів.
Із цим питанням звертаються радіослухачі, періодично надсилаючи листи до програми "У дзеркалі слова" Рівненської обласної державної теле- і радіокомпанії, студенти Національного університету "Острозька академія". Відтак пропонуємо своє бачення порушеної проблеми.
В інтернет-енциклопедії "Вікіпедія" зазначено:
- Острог (Остріг) – місто обласного значення в Україні, центр Острозького району Рівненської області. Місто розташоване за 16 км від залізничної станції Острог на лінії Здолбунів – Шепетівка, за 47 км від Рівного. Назва міста походить від його розташування на завороті річки Вілії, де утворюється гострий ріг. Існує ще одна версія етимології Острога: пагорб Замкова гора, розташований у місті, був оточений дерев’яною огорожею, яка складалася із загострених зверху колод – острог. Відоме з 1100 року. Статус міста має з 1795 року. Місто обласного значення з 1995 року.
В "Українській енциклопедії" (УРЕ) знаходимо:
- Острог – постійні чи тимчасово укріплені пункти, обнесені дерев’яною, зверху загостреною огорожею. Відомі на Русі з ХІІ ст. У ХІV-ХVІІ століттях споруджували на південних кордонах, у кінці ХVІ-ХVІІІ ст. – в Сибіру. Тимчасові остроги будували для захисту військових таборів або для облоги чи штурму міст. Спочатку остроги, на відміну від міст, були населеними пунктами другорядного значення. Згодом значна кількість їх переросла в міста. У ХVІІІ-ХІХ ст. острогом у Росії називали також в’язницю, обнесену стіною.
Читаємо далі:
- Острог – місто Рівненської області, райцентр, розташований на річці Вілії. Вперше згадується в "Іпатіївському літописі" 1100 року. У 2-ій половині ХІV ст. місто загарбала феодальна Литва. З 1386 року до 1-ої половини ХVІІ ст. Острог належав князям Острозьким. У 1528 році місто одержало магдебурзьке право.
Існує думка про походження назви міста від гряди пагорбів Волинської височини, які проходять через Остріг і, спускаючись до річки Вілії, утворюють гострий кут, або "гострий ріг". Спочатку давні жителі називали своє місто Остроріг, згодом ця назва видозмінилася до всім нам відомого – Остріг.
Про назву міста складено чимало легенд. Як відомо, Остріг знаходиться на Козячих та Крем’янецьких відрогах Авратинських гір поблизу річки Вілії з притоками в річку Горинь. Стародавніми назвами його були Острогобір, тобто укріплення в бору, і Остроріг, тобто гострий ріг, який утворили названі вище відроги гір чи річки. Є легенда про золотий ріг племені Остророгів, який ніби-то захований на Замковій горі. Дослідники стверджують, що в документах ХVІ-го століття місто так і називалося – Остріг.
А тепер розглянемо порушене питання з лінгвістичного боку. Чергування [о], [е] з [і] є одним із найпоширеніших історичних чергувань у системі голосних сучасної української мови, і відбувається воно як у різних формах одного й того самого слова, так і в різних словах спільного кореня або спільної основи: вози – віз, гора – гірка, овес – вівса, село – сільський, робота – робітник. Як бачимо, [о], [е] вживається у відкритому складі (вози, гора, овес, село, робота), а [і] – в закритому (віз, гірка, вівса, сільський, робітник).
Явище чергування голосних [о], [е] з [і] розвинулося в українській мові у зв’язку із занепадом зредукованих [ъ] та [ь], що існували в давньоруській мові десь до середини ХІІ ст. Звук [ъ] вимовлявся невиразно й наближався до дуже короткого [о], а звук [ь] – до дуже короткого [е]. У процесі розвитку давньоруської мови зредуковані голосні [ъ] та [ь] не збереглися: в сильній позиції вони змінилися на голосні повного творення [о] й [е], а в слабкій позиції зовсім перестали вимовлятися.
Зникнення зредукованих [ъ] та [ь] зумовило зменшення кількості складів у слові, і відкриті склади, після яких занепали [ъ] та [ь], стали закритими.
Отже, з огляду на вищесказане логічно вживати назву Остріг з [і] у закритому складі, водночас у непрямих відмінках: Острога, Острогом, в Острозі - з [о] у відкритому складі. До речі, так, як і топонім Кривий Ріг – у Кривому Розі." 
Іван Хом’як, доктор педагогічних наук, професор,
завідувач кафедри української мови і літератури
Національного університету "Острозька академія"

Додатково

Джерело

Посилання на джерело

http://

Автор

Перегляди

SEO

Ключові слова

Опис

Редагувати матеріал форма редагування матеріалу

Матеріал

Додатково

SEO

Головне зображення

Публікація

Статус

Оприлюднити

Категорії

Зв’язані матеріали

Теги & SEO

RSS

Підтвердження

В кошик

Langdon's Birthday

Frodo Updated His Profile

Nora Joined Mailing List

Cron Job 254 Executed