- Наприкінці березня у Володимирці «Верес» під твоїм керівництвом проводив спаринг з ФК «Малинськ». Чи міг ти подумати, що через чотири місяці очолиш тодішнього суперника? Які плани щодо тренерської роботи в тебе були після того, коли пішов з професійного клубу? Як виник варіант саме з Малинськом?
- Звичайно, що тоді всі думки були про «Верес». Після завершення Чемпіонату України виникла своєрідна пауза і приймалося рішення щодо тренерського штабу. Був варіант, що я не покину команду. І я був готовий залишитися, про що прямо говорив. Тому тоді ще навіть не думавпочинати займатися пошуком нового місця працевлаштування. Але як тільки з’явилася точна інформація, що у «Вересі» працюватиме Юрій Вірт – а я розумів, що прийде він відразу зі своєю тренерською командою - у Фейсбуці подякував команді та уболівальникам за цей сезон. Потім ця інформація поширилася журналістами і майже відразу зі мною зв’язався президент ФК «Малинськ» з пропозицією очолити клуб з Малинська.
- Якось в інтерв’ю, розповідаючи про причини свого рішення залишити ОДЕК,ти відзначив, що вже переріс аматорський рівень. А тут знову поверненнядо аматорського клубу. Чи не вважаєш це кроком назад?
- Є таке хороше прислів’я – деколи варто зробити крок назад, щоб потім – два вперед. Чесно скажу, найбільше мене заінтригувало в новій пропозиції – це амбіції президента та рівень команди. Саме тут зараз бачу можливості для росту. Я – молодий тренер, мені тільки 36, тому казати зараз, що хочу відразу першу чи Прем’єр-лігу, буде смішно. Я готовий працювати далі, набивати шишки і отримувати той тренерський досвід, який мені в майбутньому обов’язково знадобиться. Ще раз повторюся, я бачу, що ФК «Малинськ» хоче розвиватися і це найголовніше.
- Знову ж таки, якщо порівнювати рівень аматорського Чемпіонату України та професійного в Другій лізі, то наші дві команди – ФК «Малинськ» та ОДЕК – вони не поступаються в організації гри. Більше того, за розвитком інфраструктури деякі аматорські клуби дадуть фору певним професійним командам із Другої ліги. На мою думку, зараз поділ на аматорів і Другу лігу є багато в чому умовним. Якщо взяти, приміром, і об’єднати ці змагання, то в такому Чемпіонаті рівень команд буде приблизно однаковим. Так, звичайно, є клуби в аматорських змаганнях – як правило по два-три у кожній групі - котрі суттєво поступаються класом (наприклад, там, де грає тільки молодь), але решта приблизно на одному рівні. Проте й багато «професійних» команд не дотягують до рівня Другої ліги, не маючи нічого свого – ні інфраструктури, ні решти…
Тому, ще раз підкреслю, я не думаю, що мій перехід у ФК «Малинськ» – це крок назад. Особливо, у плані тренувального процесу, у плані підбору гравців та розвитку, з огляду на те, що зараз робить президент для клубу. Так, я зараз опустився на лігу нижче, проте є всі можливості додати у своєму особистому розвитку саме як тренера. Тому я радий, що тут опинився і це піде на користь як мені, так і команді.
- На 3 серпня запланований старт нового аматорського Чемпіонату України, часу залишилося небагато – яким чином буде йти підготовка ФК «Малинськ»? Чи заплановані спаринги з іншими командами?
- З 15 липня починаємо, практично, щоденні тренування – одно- та дворазові – на рівненському стадіоні «Водник», де поле більше-менш у придатних умовах. Додатково будуть силові тренування. В нас є хостел, є де проживати і харчуватися, є комфортабельний автобус – тобто всі умови для повноцінного тренувального збору створені. Крім того, вже є домовленість про проведення двох спарингів – точно зіграємо 19 липня у Хмельницькому з «Поділлям», учасником Чемпіонату України в Другій лізі та 23 липня у Луцьку з чемпіоном Волині та майбутнім суперником у найближчому Чемпіонату України серед аматорів «Вотрансом». На 27 липня також запланований матч з тернопільською «Нивою», проте тут все залежить від тернополян вони попросили ПФЛ перенести їх матч першого туру в Чемпіонаті України. Якщо їхнє прохання задовільнять, то зіграємо з «Нивою». Якщо ж ні – обов’язково знайдемо інший клуб для спарингу.А от чому плануємо зіграти в гостях – хочеться зіграти на нормальних полях. У наше хороше поле – у Малинську – поки бережемо, адже йде невеличка його реабілітація і не хочеться цей процес зараз переривати. Щодо стадіону «Водник»… Як для тренувань поле непогане, проте футбольні арени того ж таки «Поділля» та «Вотранса» значно кращі, тому і нам краще зіграти саме на них.
- Раніше слідкував за виступами ФК «Малинськ»? Як ти можеш оцінити якість роботи свого попередника саме в підборі виконавців та постановці гри? Які зміни ти плануєш вносити в концепцію гри та кадрову політику?
- Так, звичайно, уважно слідкував за успіхами малинської команди. Я вже казав раніше, що моє завдання – нічого кардинально не міняти. Але з іншого боку, звичайно, в мене є своє бачення футболу, свої задумки і я це погляди буду доносити футболістам і керівництву. Проте, ще раз підкреслю, Богдан Миколайович Самардак створив – і в плані комплектації команди, і в плані організації гри –дуже хорошу команду. Тим більше, результати самі про себе говорять.Моя мета зараз –втримати цей рівень та дати поштовх для подальшого розвитку клубу та гравців. Я думаю, що саме це спонукало президента призначити мене головним тренером. Тим більше, що і Богдан Самардак з Сергієм Вознюком залишилися. Той досвід, який є у нинішнього віце-президента,буде надзвичайно корисним. Крім того, Вознюк залишається помічником тренера, другим стане Михайло Тюрін, котрий працював зі мною у «Вересі». Плюс є в нас граючий воротар Микола Фокін, який буде займатися голкіперами – я про це ще з ним не мав розмови, проте, думаю, він не відмовить.
- Лідерство у Чемпіонаті області та вихід у півфінал Кубку області, зрозуміло, не залишають іншого вибору, як боротьба лише за перемогу в цих турнірах. А які завдання ставляться у Чемпіонаті України після третього місця в минулому сезоні, коли команда, фактично, була одною ногою у фіналі?
- Враховуючи те, куди ФК «Малинськ» дістався в останньому Чемпіонаті України, наступного сезону планку понижати не будемо. Я не хочу забігати наперед і казати, що ми обов’язково виграємо ці всеукраїнські змагання. Мінус нинішнього формату Чемпіонату України – це play-off. Там може трапитися все, що завгодно і ми це бачимо, навіть, на прикладі останнього матчу з «Вікторією». Нереалізовані два моменти в кінцівці гри, післяматчева лотерея – і все, про фінал можна забути… А коли є виключно Чемпіонат – то тоді простіше побудувати відповідну тактику та стратегію, а місце в турнірній таблиці більш-менш точно відповідає рівню команди, яка його посідає. Звичайно, перед ФК «Малинськ» ставляться найвищі цілі. Але перше обов’язкове завдання – це вихід з групи у play-off. А далі в кожній грі добиватися результату, аби дістатися до фіналу.
Щодо Кубку України, то, швидше всього, як і в минулому сезоні, ми не братимемо участь в ньому.Вже й так занадто у нас шалений графік з матчів як на рівні області, так і аматорського Чемпіонату.
- Хто, на твою думку, будуть головними конкурентами в обласних змаганнях? В Чемпіонаті України?
- Зараз у Чемпіонаті України з’явилося декілька нових амбіційних команд, як, приміром, «Епіцентр» з Дунаївців, районного центру Хмельницької області, який, за чутками, збирається, навіть, у Другу лігу. З «старожилів», без сумніву, серйозними конкурентами залишатьсяоржівський ОДЕК, коломийське «Покуття», «Карпати» з Галича, які не пустили в Другу лігу. Загалом, у нас в групі буде п’ять-шість амбітних колективів, між якими точитиметься серйозна,запекла боротьба. Мені здається, що у новому сезоні Чемпіонату України турнір буде цікавіший за попередній - у плані комплектації команд, їх рівня та інтриги. А в області головним конкурентом залишаються Сарни та ОДЕК, який бере участь у Кубку Рівненщини.
Серйозні завдання вимагають серйозний підбір виконавців для боротьби на два фронти. Планується кадрове підсилення і яке саме? Можливо, якісь футболісти не підходять тобі, а якісь вже пішли чи підуть за власною ініціативою до інших команд?
На сьогодні команду залишили декілька футболістів. Ще декілька під питанням. Щодо новачків, то будемо їх переглядати під час зборів. Проте зараз, дочасно, не хочеться називати конкретні прізвища – вони будуть озвучені після того, як приймемо щодо них остаточне рішення, після завершення зборів.
Але ще раз наголошу, я хочу бачити, як тренер, що гравець готовий повністю віддаватися на полі і для нього футбол на першому місці (тим більше, для футболістів створені всі умови, в тому числі й фінансові). В команді має бути жива конкуренція, а в гравців – бажання рости. Якщо ж такого я не помічатиму, тоді буде важко і будемо з такими виконавцями прощатися. Шукатимемо футболістів, котрі мають бажання виступати за цю команду та вдосконалюватися. Ще раз наголошу – у нас створені всі умови і це на якась обласна команда, де гравці зібралися побігати лише для свого задоволення. До того ж амбітний президент ставить перед ФК «Малинськ» лише високі завдання.
Під час зборів плануємо своєрідну ротацію, коли у тренуванні беруть участь 20 – 22 гравця та три голкіпера. Поступово плануємо переглянутивсіх тих, хто нас цікавить – місцевих обласних гравців, будуть приїжджати також футболісти з інших регіонів. Часу залишилося не так вже багато, але за цей короткий проміжок ми змушені доукомплектуватися і доукомплектуємося, сподіваюся, якісними гравцям.
На даний час, найбільш проблемною ланкою у ФК «Малинськ», на мою думку, зараз є оборона – через відсутність конкуренції.Але шукатимемо підсилення і на інші позиції.
- Юрій Вірту нещодавньому інтерв’ю на питання, чому «Верес» краще грав на виїзді, ніж удома, порадив звернутися за поясненням до Олега Шандрука. Не боїшся, що таке «домашнє прокляття» загрожує ФК «Малинськ»? )
- Якщо аналізувати результати та кількість втрачених домашніх очок, то, дійсно, мимоволі думка про «прокляття» виникає. Десь у Млинові якась не така домашня атмосфера чи аура, щось в цьому є. Важко сказати. Було ж достатньо матчів, де багато не реалізували і тому втратили «свої» очки. Таких ігор точно можу нарахувати три-чотири, а це ще плюс десять-дванадцять пунктів. Можливо, десь давала себе знати психологія – перед своїми уболівальниками гравці хотіли показати себе з кращої сторони. А декілька негативних результатів – і це починає, можливо, навіть, на рівні підсвідомості давити на футболістів. Зі свого боку я намагався не акцентувати на цьому увагу гравців. Яка різниця – домашня гра, виїзний матч? У менебуло і залишається завдання вигравати у кожному матчі.
- Твій вік ще не такий солідний як за футбольними мірками. Чи не хочеться самому виходити на футбольне поле в якості граючого тренера і допомогти команді саме як гравець?
- Так, я почав тренувати рано - вже у 32 роки. Але відразу ж для себе прийняв рішення, що маю зайняти одне місце - місце тренера. Приймати рішення тренеру потрібно без емоцій, з холодною головою. Перебуваючи на полі як гравець ти опиняєшся під впливом емоцій і в результаті можеш прийняти невірні рішення чи вдатися до неврівноважених кроків. А от під час тренувального процесу я можу пограти з футболістами у «квадрат» чи взяти участь у «двосторонці». Тим більше, «виручають» ветерани - граю за «Славію» в обласних змаганнях у ветеранському Чемпіонаті області.
На завершення хочу закликати наших уболівальників, щоб приходили на кожен домашній матч ФК «Малинськ» та підтримували команду. Дуже важливо, коли вдома нас зустрічає повний стадіон і відчувається підтримка глядача – на має значення, чи це гра на область, чи на Україну. В свою чергу, обіцяю, що команда показуватиме хороший, якісний футбол і даруватиме позитивні емоції як від гри, так і від результату.