Постійне посилання: https://www.rvnews.rv.ua/post/view/1561232403-na-rivnenschini-povitryani-kulki-ne-vipuskatimut-v-nebo-i-na-vipuskniy
Напередодні очільниця міністерства освіти Лілія Гриневич закликала педагогів, учнів та їх батьків не приносити і не запускати повітряних кульок у небо.
«Я сама про це раніше не думала. Але UAnimals привернули мою увагу: щороку наприкінці навчального року ми випускаємо в небо повітряні кульки, які забруднюють наші водойми, шкодять тваринам і планеті загалом. Я ділюся сама і закликаю всіх вас приєднатися до флешмобу #ековипускний. Його суть – відмовитися від використання повітряних кульок під час свят у школах, а також зробити пост і розповісти про 5 причин, чому іншим випускникам, директорам, вчителям і закладам варто це зробити», – написала міністерка на своїй сторінці у Facebook.
Ще раніше деякі школярі з Рівненщини та інших регіонів запустили еко-челендж проти застосування провітряних кульок і звернулися до своїх ровесників і педагогів з проханням відмовитися від них на святкуванні дня останнього дзвоника, випускного і 1 вересня, а замість запуску в небо кульок посадити дерева.
До речі, ця ініціатива знайшла і продовжує знаходити широку підтримку серед наших земляків. Принаймні, в школі, де вчаться мої внуки, та й біля інших навчальних закладів обласного центру таких «салютів» я не спостерігав.
А в Острозі в центрі міста став свідком такої події: в одній з місцевих шкіл гучно відзначають свято останнього дзвоника, звучать вітання вчителів і батьків, лунає музика… А поруч молоді люди ретельно шліфують фасад стіни колишнього кінотеатру.
Підходжу і цікавлюся:
- А де та школа знаходиться і з якого приводу лунає ця музика?
Хлопці і дівчата здивовано дивляться на мене. А одна з них, як потім з’ясувалося, керівниця цієї бригади зі студентів Острозької академії і випусників місцевих шкіл, пояснює:
– Так це ж школа за парком. А там – свято останнього дзвоника. Ви що, не знаєте?.. – А чому ж ви тут? І кульок у небі не видно… - У нашій школі свято останнього дзвоника було ще вчора. А сьогодні ми тут працюємо: як бачите, прибираємо… – долучаються до розмови хлопці і дівчата. – Ми кульок у небо теж не запускали. Бо це призводить до забруднення навколишнього середовища, яке і так нечисте. Ми цілком підтримуємо ініціативу нашої міністерки Лілії Гриневич.
– Так це ж школа за парком. А там – свято останнього дзвоника. Ви що, не знаєте?..
– А чому ж ви тут? І кульок у небі не видно…
- У нашій школі свято останнього дзвоника було ще вчора. А сьогодні ми тут працюємо: як бачите, прибираємо… – долучаються до розмови хлопці і дівчата. – Ми кульок у небо теж не запускали. Бо це призводить до забруднення навколишнього середовища, яке і так нечисте. Ми цілком підтримуємо ініціативу нашої міністерки Лілії Гриневич.
Дорогою до Рівного в жодному селі Острозького і Здолбунівського районів, де теж відзначали свято останнього дзвоника, жодної кульки в небі я не побачив.
Проте вже наступного дня біля Рівненського зоопарку помітив шкільний автобус з написами «ЗНО» на лобовому і бокових вікнах, заповнений підлітками, які тримали в руках різнокольорові кульки. Як з’ясувалося, ці школярі з Гощанського району, а повертаються з однієї з рівненських шкіл, де проходили ЗНО. Там їм сказали, що цього разу кульок запускати в небо не будуть. Тож дівчата і хлопці вирішили залишити їх собі на пам’ять і в жодному разі в небо не запускатимуть.
Та ще й розповідатимуть друзям, батькам, братикам і сестричкам, сусідам, усім землякам про шкідливість для навколишнього середовища цих же кульок, а також поліетиленових пакетів, пет-пляшок, пластмасових квітів і вінків та іншої синтетики, які так уже заповнили наше довкілля, що стає важко дихати. Про це, до речі, і йшлося на цьому ЗНО.
Ну, що ж, як кажуть, наші діти, а тим паче онуки знають усе і нас цьому вчать...
Мені ж тут пригадалася сумна картина нашого Рівненського центрального сміттєзвалища, яке розташоване в приміському селі Бармаки.
Сміття там цілі гори і щодня його стає все більше і більше… У той же час комунальники, як кажуть, ламають голови: що далі робити з цим добром робити? Невже нас чекає «львівський колапс»?
Тим часом одноразовий посуд і целофанові пакунки так міцно увійшли в наш побут, що навіть уявити життя без цих благ цивілізації стає дедалі складніше. Завдяки практичності й дешевизні без поліетиленових матеріалів нині не обходиться практично жодне виробництво. Ми ж, беручи в супермаркеті целофанову «маєчку» чи то й великий пакет, навіть не замислюємося над тим, що буде з цією тарою завтра, а тим більше через десятки років. Вона вже перейшла межі сміттєзвалищ і розсіялася на тисячах несанкціонованих смітниках у лісах, на околицях міст, узбіччях доріг...
А далі що? Будемо чекати, доки вона забере увесь наш життєвий простір?..
Чи не щодня середньостатистичний рівнянин приносить до свого помешкання в середньому з десяток поліетиленових упаковок.
У той час екологи, які давно досліджують цю проблему, кажуть: доля 80% маленьких пакетиків швидкоплинна: 20 хвилин використання і 200 років утилізації. Виділяючи токсичні речовини, що потраплять згодом у ґрунт і воду, целофанові торбинки накопичуються на міських звалищах, а звідти, розвіяні вітром, розносяться й осідають на полях, «гірляндами» обліплюють дерева, захаращують зелені зони, плавають у водоймах, потрапляють до систем водопостачання і водовідведення, закупорюють зливові каналізації. Бактерій, здатних переробляти полімерні сполуки, в природі немає. Період розпаду пластику в природі 200 років, поліетиленових пляшок – 10, поліетиленових кульків у водоймах – 20 років.
Спалювати целофан теж не можна. Адже при горінні в повітря вивільняються високотоксичні сполуки, які руйнують озоновий шар та імунну систему людини, спричиняють гормональні та онкологічні захворювання.
Тим часом Рівненщина слідом за Львівщиною ризикує перетворитися на гігантський смітник, якщо ми негайно не почнемо протидіяти увагу цьому злу. Перспективи потонути в поліетиленовому смітті вже турбують і центральну владу. А міністерство регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства розробило проект закону «Про обмеження виробництва, використання, ввезення і розповсюдження в Україні полімерних пакунків», яким пропонується заборонити виробництво, використання, ввезення і розповсюдження в країні (крім транзиту вантажів) полімерних пакетів міскістю до 20 літрів з товщиною плівки менш, як 0,025 мм. Та він чомусь осів у бездонних шухлядах парламенту. І коли його звідти витягнуть, невідомо.
Тим паче, що нардепам нині не до нього. Вони надто заклопотані наступними виборами…
Рівненщина
повітряні кульки
випускний
не випускатимуть в небо
поліетилен
смітники
Вибрано елементів :
Перетягніть файли сюди, щоб завантажити
або
Максимальний розмір файлу : 50 Мб
Вибрані елементи