RvNews | Dashboard

Матеріал

11:37 31.05.2018 1422

Заголовок

Постійне посилання: https://www.rvnews.rv.ua/post/view/1527741029-za-ukrainu-golovi-poklali-na-uzhineckomu-perehresti-avtotrasi-dubno-luck-pom-yanuli-vichno-molodih

Підзаголовок

Короткий опис

Текст

<p><strong>Стало доброю патріотичною традицією на третій день по Святій Трійці збиратися біля могили-пам’ятника загиблим борцям за волю України на Ужинецькому перехресті на автотрасі Дубно-Луцьк , щоб схилити голови у молитві і пом’янути хлопців і дівчат, які поклали своє життя на вівтар незалежності Української держави в сорокові роки XX сторіччя. Підгаєцький сільський голова Жанна Голоюх зазначила, що ми їх називаємо Героями, хоча вони себе такими не вважали. Це були звичайні українці, які хотіли зовсім небагато: жити і працювати на рідній землі, розбудовувати свою країну, народжувати дітей, розмовляти рідною українською мовою. І лише сьогодні ми усвідомлюємо: у складне і трагічне післявоєння вони звершили справжній подвиг в ім’я України.</strong></p>
<div class="image-in-post-container"><img src="https://admin.rvnews.rv.ua/uploads/600x400/2018/05/31/9d54b9772c2140a80665bf972da18505.JPG" alt="null" />
<div class="image-in-post-caption">Фото Віталія Тарасюка</div>
</div>
<p>Незалежність ніколи не давалася без втрат, без крові. На жаль, цю істину підтверджує сьогодення – війна на Донбасі. Буквально напередодні поминальної панахиди в Ужинці у Дубно поховали Героя України, уродженця села Озліїв, добровольця Івана Жукова, який за Україну голову поклав. На жаль, нині таких жертв в Україні тисячі. Жанна Ярославівна з гіркотою констатувала: прикро, що світ досі не може зрозуміти, як наша незалежність створює політичний дискомфорт деяким сусідам, які зі зброєю нахабно зазіхають на наш суверенітет, територіальну цілісність. Однак жертва на вівтар незалежності України – неоціненна і незмірна. І, дай Боже, аби вона була немарна.</p>
<div class="image-in-post-container"><img src="https://admin.rvnews.rv.ua/uploads/600x400/2018/05/31/044c2e2c5ceb429a3cf37cf3a1896312.JPG" alt="null" />
<div class="image-in-post-caption"> Віталій Омельчук. Фото Віталія Тарасюка</div>
</div>
<p>Священики Млинівського благочиння УПЦ Київського патріархату на чолі з благочинним о. Володимиром (Левандовським)  за участю священиків УАПЦ відправили поминальне богослужіння.  Скорботну промову виголосив о. Володимир Левандовський.</p>
<h3><strong>Навічно двадцятирічні</strong></h3>
<p>Під час поминального заходу обійшлися без промов, політичної тріскотні. Але було б гріхом не надати слово патріоту-краєзнавцю Віталію Омельчуку, який озвучив цікаву інформацію і водночас трагічну статистику. Річ у тім, що донедавна вважалося: у могилі на Ужинецькому перехресті поховані одинадцять повстанців, четверо з них – невідомі. Завдяки аналітичному мисленню і дослідницькому ентузіасту Олександра Ковальчука з Млинова і Віталія Омельчука з Озлієва, вдалося з’ясувати прізвища невідомих героїв. Отож відтепер кожен із нас має знати і закарбувати в своєму серці їх імена:</p>
<p>1.Ананій Лук’янович Потапчук з Мошкова, псевдо «Недоля», 1923 року народження; загинув у 21 рік;</p>
<p>2.Петро Лук’янович Потапчук з Мошкова, бунчужний, псевдо «Голуб», 1919 року народження, загинув у 25 років;</p>
<ol start="3">
<li>Степан Феодосійович Сацюк з Головчиць, псевдо «Шуляк», 1918 року народження; загинув у 26 років;</li>
</ol>
<p>4.Петро Григорович Антонович з Каролінки, псевдо «Сокіл», «Малий»,  1925 року народження, загинув у 19 років.</p>
<p>А ще вдумаймося ось у цю скорботну статистику, яку оприлюднив Віталій Омельчук. На терезах власного сумління зважмо і візьмімо її у свою життєву дорогу, бо, стаючи на життєве крило, відійшли у безсмертя зовсім юні дівчата і хлопці, яким боліла Україна: Василь Савонюк – 19 років; Борис Лебідь – 18 років; Люба Лебідь – 18 років; Федір Походяй – 19 років; Петро Марцинкевич – 21 рік; Ганна Лесик – 20 років; Захар Шевчук – 23 роки; Яким Никитюк – 30 років. До речі, Яким Никитюк похований в іншому місці, а в Ужинці в нього символічна могила поряд з побратимами. Отже, середній вік повстанців, похованих на Ужинецькому перехресті, – 20,5 років.</p>
<h3><strong>Рокові сорокові…</strong></h3>
<p>Безцінними спогадами поділилася очевидець трагічних подій сорокових років , 87- річна Ємілія Ярославівні Яремчук,  на життєвому календарі якої в 1945 році заквітчувалася тринадцята весна.</p>
<blockquote>
<p><span style="color: #800000;">– Жила поряд із місцем нинішнього поховання героїв-українців. Якось вранці сусіди заметушилися, забігали до тата, перешіптувалися, хвилювалися і були зажурені. На дорозі, що вела з Рівного, з’явився автомобіль – на той час рідкість у наших краях. Не доїжджаючи до перехрестя,  автівка завернула праворуч і зупинилася біля черешень – саме тут нині могила-хрест борцям за волю України. Люди у військовій формі відчинили борти і почали ногами та якимись прутами чи, може, прикладами, зіштовхувати тіла вбитих. Один, другий, п’ятий… Ціла купа тіл.</span></p>
</blockquote>
<p>Автомобіль від’їхав, а вбитих повстанців так звана «похоронна команда» почала складати в ряд. Лежали хлопці, дві дівчини, а за ними – ще один хлопець. Хто проходив чи проїжджав мимо, то члени «похоронної команди» завертали, спонукаючи подивитися на вбитих. Для чого? Настрахати чи для впізнання? Хтось придивлявся, хтось голову завертав.</p>
<p>Я щороку тут. І думаю: чого так мало людей сюди приходить? Уже четверте покоління нащадків тих героїв. Невже їх це не цікавить?</p>
<div class="image-in-post-container"><img src="https://admin.rvnews.rv.ua/uploads/600x400/2018/05/31/7f84a7cd353a644ebf9dab775fe1712f.JPG" alt="null" />
<div class="image-in-post-caption"> Емілія Яремчук (ліворуч). Фото Віталія Тарасюка</div>
</div>
<p>Ємілія Яремчук навела такий приклад. Біля Ужинецького перехрестя було поховання гітлерівських вояків. І кожен мотоцикліст чи водій автівки, який проїжджав біля могили, віддавав честь загиблим співвітчизникам. А ми впродовж десятків років не мали права підійти сюди, перехреститися чи помолитися за душі земляків, що поклали голову за свій рідний край. Тому й не дивно, що пані Ємілія закликала єднатися, аби не повторилося страхіття рокових сорокових років…</p>

Додатково

Джерело

Посилання на джерело

http://

Автор

Перегляди

SEO

Ключові слова

Опис

Редагувати матеріал форма редагування матеріалу

Матеріал

Додатково

SEO

Головне зображення

Публікація

Статус

Оприлюднити

Категорії

Зв’язані матеріали

Теги & SEO

RSS

Підтвердження

В кошик

Langdon's Birthday

Frodo Updated His Profile

Nora Joined Mailing List

Cron Job 254 Executed