RvNews | Dashboard

Матеріал

13:18 30.04.2018 5095

Заголовок

Постійне посилання: https://www.rvnews.rv.ua/post/view/1525083502-u-rokitno-na-rivnenschini-pensioneri-stvorili-litob-edannya-i-samvidavom-vidayut-knizhki

Підзаголовок

Короткий опис

Текст

<p><strong>Дивовижа в тому, що  в літературно-мистецьке об’єднання «Рокита», яке діє в Рокитно вже п’ятнадцять років, об’єдналися любителі поетичного слова і образотворчого мистецтва.  Більшість з них відкрили в собі певні таланти лише тоді, коли вийшли на пенсію. І вирішили не чекати, поки хтось дасть їм кошти і дозволить видати збірку. Десятки поетичних збірок вони видали самотужки, вкладаючи у кожну книжку частинку своєї щирої поліської душі. </strong></p>
<p>Одним із вагомих доробків «Рокити» стало пристойне видання історико-краєзнавчого нарису «Осницьк: село мого життя», який підготувала Ганна Близнюк і видала у Рівненському видавництві «Волинські обереги».</p>
<div class="image-in-post-container"><img src="https://admin.rvnews.rv.ua/uploads/600x400/2018/04/30/45b5f74bd716b0b4de2f21384fbcab13.JPG" alt="null" />
<div class="image-in-post-caption">Фото Г. Данильчук</div>
</div>
<p>Учасники літературно-мистецького об’єднання «Рокита» приїхали до Рівного на зустріч із літераторами і краєзнавцями обласного центру на запрошення голови Рівненської організації Національної спілки письменників України Ірини Баковецької. Зустріч відбулася у Рівненському краєзнавчому музеї і стала для присутніх справжнім відкриттям невичерпного джерела талантів і наполегливої творчої праці рокитнянців.</p>
<div class="image-in-post-container"><img src="https://admin.rvnews.rv.ua/uploads/600x400/2018/04/30/9e9cfb4b902d966f3d5ad4a480b60534.JPG" alt="null" />
<div class="image-in-post-caption">Фото Г. Данильчук</div>
</div>
<p> </p>
<div class="image-in-post-container"><img src="https://admin.rvnews.rv.ua/uploads/600x400/2018/04/30/75f1e182a5e9c91ddc4c677a06934e30.JPG" alt="null" />
<div class="image-in-post-caption">Віра Іванівна Терещук. Фото Г. Данильчук</div>
</div>
<p>Очолює «Рокиту» Віра Іванівна Терещук, яка народилася в селі Осницьк, там закінчила школу, згодом – педагогічне училище. Стала дружиною військового і, за її словами, «доля повела її по білому світу». Працювала в дитячих садках та бібліотеках військових частин, де проходив службу чоловік Григорій Степанович, який захоплювався живописом. Тепер він також є членом об’єднання «Рокита». У довгій розлуці з рідним краєм жінка знаходила віддушину у поетичних рядках, які вона народжувала ще з шкільних років. Друкуватись розпочала  з 1990-х, а перша поетична збірка пані Віри вийшла у 2004 році. Відтоді в її літературній спадщині вже десять збірок. У 2006 році її прийняли до Національної Спілки журналістів України. Ось така жінка-пенсіонерка, яка тішиться дітьми та онуками і закохана в поезію та творить поетичне слово. А в 2002 році вона об’єднала навколо себе однодумців і досі є незмінним головою об’єднання «Рокита».  </p>
<blockquote>
<p><span style="color: #993300;">«Наше об’єднання – як одна сім’я, близька родина. Збираємося ми раз у місяць,  і хоча ми вже люди в літах і не завжди нам легко прийти на зустріч, ми усе ж полишаємо усі справи, щоб зустрітись і поділитись своїми новими творами» – говорить Віра Терещук.</span></p>
</blockquote>
<p>Рокитнянці привезли до Рівного свої  збірки і одразу у присутніх виникло питання: як видають? яким коштом? хто сприяє? </p>
<p>Відповідь була неочікуваною: «Видавець у нас свій – Олена Василівна Горпинич».  Хотілося стоячи аплодувати цій жінці, яка у свій пенсійний вік освоїла усю кухню видання книжок на своєму домашньому комп’ютері. Вона впевнено йде крок за кроком, видаючи книжечки спілчанців, переймається кожним новим рукописом своїх друзів-літераторів, допомагає, підказує, радить, фотографує  і виконує усю технічну роботу свого «домашнього видавництва». Пропрацювавши усе життя бухгалтером, пані Олена після свого 50-річчя відкрила новий світ для творчості.</p>
<div class="image-in-post-container"><img src="https://admin.rvnews.rv.ua/uploads/600x400/2018/04/30/effedf10b470d1c23a6d702517596d8a.JPG" alt="null" />
<div class="image-in-post-caption">Олена Василівна Горпинич. Фото Г. Данильчук</div>
</div>
<blockquote>
<p><span style="color: #993300;"><em>«Я ще не вмію писати так, як треба, бо я ще учень. Та відтоді, як пішла на пенсію і зробила свої перші книжечки, моє життя змінилося. Адже я знайшла новий особливий колектив, прийшло нове піднесення, відчула поштовх, якого не знала раніше. Я зрослася з цим колективом. Не лише я, а й уся моя сім’я, мої батьки, яким вже далеко за вісімдесят, весь час цікавляться як там «Рокита», що я нового написала чи видала», –</em> розповідає Олена Горпинич.  </span></p>
</blockquote>
<p><span style="color: #993300;"><span style="color: #000000;">Додамо, що у жінки є дев’ятеро онуків, які від бабусі теж одержують науку творення книжок.</span></span></p>
<p>Оплесками і щирими усмішками обдаровували присутні поетичні рядки авторства Миколи Трубілка із Рокитного. Вірші – це для нього, водія за професією, просто хобі, але його слово влучне, дотепне і щире. Його вірш «По губяки ми ходілі», що написаний на полвськеому діалекті й був опублікований в «районці», одразу зробив пана Миколу відомим у районі й рівняни також захоплено аплодували йому. Водій, батько двох синів (один з них нещодавно повернувся із фронту російсько-української війни, куди пішов добровольцем)  пише вірші й віддає свій талант людям.</p>
<div class="image-in-post-container"><img src="https://admin.rvnews.rv.ua/uploads/600x400/2018/04/30/2cfff047bdc4b581817d60a7ba1f13c9.JPG" alt="null" />
<div class="image-in-post-caption">Микола Трубілко. Фото Г. Данильчук</div>
</div>
<p>Неймовірної поваги і вдячності заслуговує краєзнавча дослідницька робота Ганни Іванівни Близнюк про рідне село Осницьк. Дослідниця за фахом зоотехнік. До виходу на пенсію все життя працювала лаборантом на каменедробильному заводі у с.Томашгород  Рокитнівського району.  Виростила трьох синів, має шестеро онуків. Після смерті чоловіка, у віці майже 50 років, почала писати.</p>
<div class="image-in-post-container"><img src="https://admin.rvnews.rv.ua/uploads/600x400/2018/04/30/de51d230b2c9dbe00b7ae4a05143b370.JPG" alt="null" />
<div class="image-in-post-caption"> Ганна Іванівна Близнюк. Фото Г. Данильчук</div>
</div>
<p> </p>
<div class="image-in-post-container"><img src="https://admin.rvnews.rv.ua/uploads/600x400/2018/04/30/e44437bc612ebf6fbf4c5e7c551a3658.JPG" alt="null" />
<div class="image-in-post-caption"> </div>
</div>
<blockquote>
<p><span style="color: #993300;"><em>«Я завжди  цікавилась історією рідного краю, а село – це найрідніший куточок моєї землі.  Опубліковані в газетах історії про своє село, складала в папку. Збирала свій власний архів. Згодом  вирішила написати свою історію села. Таку маленьку, коротеньку, куди б увійшли легенди та ще щось із раніше опублікованого в газетах, щось додала своє. Така в мене вийшла книжечка про історичні дороги села Осницьк. Та на цьому я не зупинилася, мене потягнуло далі до пошуку. Пішла по селу, по старожилах. Стала писати запити в архіви, зокрема у Польщу та Литву. Ось і вийшла у 2016 році ця книга у Рівному, всього 500 примірників. Кошти на видання трохи дала свої власні, а більше допомогла Осницька сільська рада. Книга – це не тільки моя заслуга, адже дуже багато допомогли мені люди, які розповідали й давали фотографії»</em> – розповідає Ганна Близнюк.</span></p>
</blockquote>
<p>Мріє авторка про продовження цієї книжки, хоча здоров’я вже е те. Односельці добре знають і поважають цю жінку, яку найчастіше бачать на велосипеді, що їде по селу в пошуках нової краєзнавчої інформації.</p>
<div class="image-in-post-container"><img src="https://admin.rvnews.rv.ua/uploads/600x400/2018/04/30/e00466adee9353433a8b0fd7a817c0df.JPG" alt="null" />
<div class="image-in-post-caption">В.І. Терещук. Фото Г. Данильчук</div>
</div>
<p>«Рокита» – це острів справжнього творчого ентузіазму, щедрого мудрого слова, багатої духовності нашого поліського народу. Самоорганізація і самореалізація задуманого без бюрократичної тяганини і офіціозів.  Вони живуть в творчості, бо цього потребує їх душа, вони знайшли свою стежину  в світ цікавого і вимріяного з дитинства. Своїм прикладом люди поважного віку, об’єднані в творче об’єднання, дають зрозуміти усім, кого страшить думка «піти на пенсію», що починати щось нове, чого прагне душа не пізно в будь-якому віці й усе тоді у цьому непростому світі буде добре.</p>

Додатково

Джерело

Посилання на джерело

http://

Автор

Перегляди

SEO

Ключові слова

Опис

Редагувати матеріал форма редагування матеріалу

Матеріал

Додатково

SEO

Головне зображення

Публікація

Статус

Оприлюднити

Категорії

Зв’язані матеріали

Теги & SEO

RSS

Підтвердження

В кошик

Langdon's Birthday

Frodo Updated His Profile

Nora Joined Mailing List

Cron Job 254 Executed