RvNews | Dashboard

Матеріал

19:40 25.12.2017 2948

Заголовок

Постійне посилання: https://www.rvnews.rv.ua/post/view/1514223149-schastya-dlya-yakogo-tak-nebagato-treba

Підзаголовок

Короткий опис

Текст

Колишній міліціонер, нині інвалід І групи Юрій Степуков з родиною нарешті цей 2018 рік зустрінуть щасливі. Після десяти років ходіння по різних інстанціях і муках, родина з трьох осіб із малою дитиною та чоловіком-інвалідом нарешті переселилися з кімнати в 12 квадратних метрів у квартиру з двома кімнатами, кухнею, санвузлом. І все це завдяки роботі Руху «Справедливість» на Рівненщині.
<div class="image-in-post-container"><img src="http://admin.rvnews.rv.ua/uploads/600x400/2017/12/25/56a723d8213d7d4127df392e73bf6381.jpg" alt="null" />
<div class="image-in-post-caption">Фото - Віктор Самчук</div>
</div>
І хоч квартира та була в страшно занедбаному стані й родина напередодні свят поспішає завершити бодай першу чергу тих ремонтних робіт, які необхідні, проте на обличчях цих людей читається та велика радість, яку можуть відчути тільки ті люди, котрі пережили злигодні й труднощі. Особливо щаслива Ольга Степукова, бо це її перемога.
Мужня жінка, дружина і матір, зрозуміла, що слізьми горю не зарадиш і стала стукати у всі інстанції з проханням надати родині ширшу житлоплощу на першому поверсі. Всі від неї відверталися. І от два роки пані Ольга завітала до безкоштовної юридичної консультації Руху «Справедливість» у Рівному. Тоді юристи взялися за роботу. Списали, без перебільшення, гору паперу.
Якщо вдатися до короткої передісторії питання, то Юрій Степуков працював у відділі спеціальної міліції при УМВС України в Рівненській області та має право стати на чергу від управління. На таку чергу родину поставили у 2003 році. Та черга ще не означає, що матимеш житло так скоро, як би того хотілося. Родині на всі розпачливі листи все відповідають, що є у міському відділі міліції працівники, яким квартири потрібніші, як цій родині. А Степуковим на квартиру через те, що мають кімнатчину у відомчому гуртожитку, навіть при їхніх проблемах чомусь розраховувати годі. Розуміючи, що житла не дочекатися, жінка розпочала збирати документи та домагатися обміну житлоплощі в гуртожитку для працівників МВС на Дворецькій, 106 на більшу в цьому ж таки приміщенні, але на першому поверсі.
Бо ж чи не найгірше те, що для хворого на діабет і розсіяний склероз Юрія Степукова в цій кімнатчині на п’ятому поверсі замкнувся весь світ. Відтоді, як відмовили чоловікові ноги, він перестав будь-куди виходити. В гуртожитку ні ліфта, ні пандусів. А ще й сім’я за ці роки збільшилася: виросла дочка Оленка, народився онук Андрійко, якому нині вже чотири. Ніде ні колиску дитячу поставити, ані повзати чи ходити малій дитині.
Дивлячись на Юрія, який не ходить (а нині йому відмовляють ще й руки) важко собі уявити, як ця родина поміщалась на 12-ти квадратних метрах. У малій кімнатчині шафа, більший та менший дивани, стіл та дитячий візочок. Сирість. Стіна покрита грибком і кухня на двох з сусідом-п’яницею, до якого не раз доводилося викликали поліцію.
І що в цій історії особливо вражає – ця родина, опинившись у такій ситуації, просила у міліцейського відомства і держави небагато: щоб виділили у цьому ж гуртожитку помешкання з більшою площею та на першому поверсі. Проте і за цим довелося ходити по колу цілих десять років.
<blockquote>
– Скільки не зверталися, щоб зробили нам обмін на більшу кімнату на першому поверсі – самі лише відписки, – констатує пані Ольга.
</blockquote>
<div class="image-in-post-container"><img src="http://admin.rvnews.rv.ua/uploads/600x400/2017/12/25/028385d036da8220f7b473a8e4c60d3a.jpg" alt="null" />
<div class="image-in-post-caption">Фото Віктор Самчук</div>
</div>
<blockquote>
Комендант відомчого гуртожитку Володимир Рабченюк казав, що сім’я Степукових не єдина, яка живе в одній кімнаті: «Щоб покращити житлові умови, потрібно звертатися до керівництва. Я тут нічим зарадити не можу. У гуртожитку проживають 72 сім’ї, й практично всі потребують покращення житлових умов».
</blockquote>
Коли Ольга Степукова звернулася до Рівненського міського відділу міліції (ще на той час була міліція), там теж розвели руками: мовляв – немає можливості розширити житлову площу для цієї сім’ї, оскільки немає жодної вільної кімнати, – зазначив заступник начальника Рівненського міського відділу з кадрового забезпечення В’ячеслав Савінський, пославшись на те, що в гуртожитку на Дворецькій живуть переважно пенсіонери органів внутрішніх справ. Тож порадив звертатися в житлову комісію управління внутрішніх справ...
Як же вдалося цій родині домогтися цього житла на першому поверсі, де бодай невеличкі, проте дві кімнати й окрема кухня та санвузел?
Ольга Степукова за підтримки юристів Руху «Справедливість», керівника обласної організації Анатолія Сидорука та навіть Валентина Наливайченка таки пробила бюрократичну стіну та довела справу до кінця. На це потрачено було більше двох років копіткої праці.
<blockquote>
- Ми одразу відгукнулися на клич про допомогу. І почали працювати. Окрім великої юридичної роботи провели ми і чимало розмов та здійснили десятки телефонних розмов. Потроху справа зарухалася. І нарешті сьогодні ми щасливі, що зробили цю роботу, - розповів Анатолій Сидорук.
</blockquote>
 
Провідати родину разом з журналістами прийшли безпоседньо ті люди, які допомогли зрушити цю проблему з мертвої точки. Серед них правозахисник Микола Шиманський та активіст Руху "Справедливість" Олександр Репута.
І не така вже ця проблема й складна, як малювали Степуковим різні чиновники. Просто треба бути людьми і вміти нестандартно мислити.
<blockquote>
- Вирішення питання затягло ще й те, що змінилася назва відомства. І нема вже міліції, є поліція, а новому відомству старі кадри з їх проблемними питаннями стали нецікавими, – розповідає правозахисник Микола Шиманський. – Коли ж нарешті провели в гуртожитку по Дворецькій інвентаризацію, то відкрилися цікаві факти: є тут цілий ряд помешкань, де люди не живуть, а тільки числяться й тримають це житло про запас. Забрати його, щоб віддати цій родині ніхто не може. А це житло родина отримала лише завдяки Ользі Адольфівні, її наполегливості.
<div class="image-in-post-container"><img src="http://admin.rvnews.rv.ua/uploads/600x400/2017/12/25/c7952ff45a0de062d2206f8b1e4ca506.jpg" alt="null" />
<div class="image-in-post-caption">Фото Віктор Самчук</div>
</div>
- Тут жила людина, яка це житло довела до такого стану, що страшно було дивитися. За борги тут відімкнули воду, відрізали світло – жодних комунікацій, тому тут така сирість. Та все ж таки вдалося домогтися, щоб переселити цього чоловіка з його боргами в нашу кімнату на 5-ий поверх, а ми перейшли сюди. Для історії зберігаю 182 аркуші листування, звернень до різних структур та їхні відписки, – розповідає пані Ольга, показуючи cвою документацію. – Чимало допоміг прокурор міста. Ми вдячні йому, вдячні Миколі Шиманському, активістам Руху «Справедливість»на Рівненщині та самому Валентину Наливайченку – усім, хто підтримав нас і допоміг отримати це житло. Я нині щаслива, що тепер зможу вивезти свого хворого чоловіка до людей, щоб він бачив світ. Зможу повезти його в лікарню, на прийом до лікарів, він нарешті має доступ до отримання комплексу реабілітаційних процедур, який його на разі дуже необхідний, бо відмовляють, не слухаються вже і руки.
</blockquote>
Активіст Руху "Справедливість" Олександр Репута додає, що для перешкодного виїзду з квартири (новий візок вже чекає) ще залишилось виготовити пандус і члени цієї організації в цьому родині допоможуть.
 А Микола Шиманський радить пані Ользі на цьому не зупинятися. Треба тепер стукати до міського голови, щоб взяли цей гуртожиток на баланс міста та домогтися приватизації цього помешкання.
Є й у родини, яку заможною не назвеш чимало інших проблем. Працює на фабриці кондитерських прикрас лише одна Ольга Степукова. Юрій отримує невелику, менше 2 тис. грн.. пенсію інваліда, а дочка Олена по догляду за ним – лише 16 гривень. При тому не має права ніде працювати. А її синочкові треба оплачувати дитячий садочок, батькові – ліки, медичні процедури та послуги. Проте все ж вони сьогодні почуваються щасливими. Навіть хворий Юрій Степуков повеселішав, повірив у те, що він зможе трохи укріпити своє здоров’я.
- Нарешті ми зможемо обладнати для Юри окрему кімнатку, – каже Ольга і при цьому її обличчя випромінює радість.
А нам залишається напередодні свят побажати цьому мужньому подружжю здоров’я й простого людського родинного щастя й затишку, ціну якому вони тепер знають більше від тих обивателів, котрі, сидячи в гарних просторих помешканнях, їздячи на дорогих авто, зневажають себе, своє життя й країну, в якій живуть.

Додатково

Джерело

Посилання на джерело

http://

Автор

Перегляди

SEO

Ключові слова

Опис

Редагувати матеріал форма редагування матеріалу

Матеріал

Додатково

SEO

Головне зображення

Публікація

Статус

Оприлюднити

Категорії

Зв’язані матеріали

Теги & SEO

RSS

Підтвердження

В кошик

Langdon's Birthday

Frodo Updated His Profile

Nora Joined Mailing List

Cron Job 254 Executed