Постійне посилання: https://www.rvnews.rv.ua/post/view/1513707700-v-ukraini-vpershe-zazvuchala-molitva-do-strastoterpcya-danila-bratkovskogo
Давня й незабутня історія з новою молитвою та іконою
У православних християн з’явився ще один небесний покровитель, адже Освячений Помісний Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату канонізував і приєднав до лику святих цього благовірного мужа – страстотерпця Волинського.
Зокрема, в прийнятому документі йдеться: «Освячений Помісний Собор, переконаний у святому житії праведника Данила Братковського та в його мученицькій кончині, його стоянні за віру православну, істину, справедливість і волю українського народу, що слугувало для прийдешніх поколінь зразком утвердження у вірі, визначає:
Визначено і визнано також текст молитви до страстотерпця Данила «Святий страстотерпче Волинський Даниле, моли Бога за нас!»
З’явилася також й ікона мученика Данила Братковського. Автор святого образу – волинський художник-іконописець Дмитро Зінько. Прикметно, що митець, котрий працював над іконою майже півроку, під роботою не підписався, заявивши, що на авторство не претендує – просто виконував волю Божу. Іконописний витвір він виконав за настановами духовенства в традиціях українського бароко з орієнтацією на історичні взірці.
«Мій брате, для ляхів страшніші мушкетів твої рядки!»
Витоки героїзму нашого далекого предка варто насамперед шукати у його родоводі, бо Братковські, котрі жили у Брацлавському і Волинському воєводствах у XVII столітті, помітні тим, що трималися міцно православної віри та української народності.
Точної дати народження Данила Братковського архіви не вберегли. Відомо лише, що ця дата припадає на 30-40-і роки XVII століття.. Основним місцем проживання Данила Богдановича був маєток у селі Свищів (теперішнього Млинівського району). Однак із Свищева шляхи-дороги часто стелилися по світах.
Так, освіту Данило здобував в Італії. Він був активним у політичному та громадському житті Речі Посполитої. У 1697 році у Кракові тиражем у 4 тисячі примірників виходить його поетична збірка «Світ, розглянутий по частинах»'. Вірші написані польською мовою з використанням українізмів. У більшості з них жартівливо звучить сатира на тогочасне громадянство в Польщі, де не було місця для убогих, а їх працею користувався кожен, хто хоч трохи вибився вгору.
Видана книга, яка стала правдивим відбитком просвітительських поглядів Данила Братковського, значно загострила його стосунки з правлячими силами суспільства, і поет вирішує продовжиити боротьбу пером проти польської, а заодно й української шляхти, а також безпосередньою участю у селянсько-козацькому повстанні 1702-04 років.
Як вчена людина і патріот українського народу Братковський написав бунтарську відозву на битву за волю. Семен Палій, прочитавши її, усміхнувся: «І слово воює тепер, мій брате, для ляхів страшніші мушкетів твої рядки».
За слово покарали «на горло»
Саме із закликом вступати у повстанські загони та іншими важливими документами Данила Братковського затримали неподалік містечка Заслав на заставі Волинського ополчення.
В'язня помістили у тюрму в Луцьку. У книзі протоколів декретових Луцького громадського суду 17 жовтня 1702 року записано, що «рішенням суду воєводства Волинського у справі підчашого венденського Данила Братковського, звинуваченого в участі у козацькому повстанні, підсудному дозволено зібрати на своє виправдання докази і свідків, для чого суд відкладається».
Характерний інший факт – Данило був шляхетського походження, а,отже, його за тодішніми законами не можна було судити без дозволу сейму. Невдовзі сейм такий дозвіл дав, зазначивши, що Братковський причетний до бунтів, котрі могли призвести і до бунту в Луцьку, а тому, захищаючи безпеку воєводства, варто віддати в'язня до військового суду.
Зрозумівши безуспішність тортур і те, що підсудний через похилий вік та підірване здоров'я міг загинути ще до судового засідання, 25 листопада військовий суд призначив Братковському вирок – за безбожні дії присудити до покарання на горло і до негайної
публічної смертної кари. Наступного ранку «посеред ринку луцького, через ката за сім разів мордерсько зістав стятий Данило Богданович – йому відрубали руки, ноги, потім голову і перерубали тулуб». За складеним перед смертю заповітом, поховали мученика у Луцькій братській церкві.
«Тримайтесь віри, за яку я вмираю…»
Цікавим з точки зору відданості національним ідеям є інший заповіт Данила Братковського. Цей документ зберегла вдова поета і у 1707 році передала для запису в Луцьку гродську книгу.
Батько наказує «синам і дочкам триматися цієї віри, за яку я вмираю, якщо хочуть мати благословення Боже... Шаблю – молодшому сину віддати».
Загалом Данило Братковський мав шестеро дітей. Дві доньки у першому шлюбі. Після смерті їхньої матері одружився знову, давши життя ще двом донькам та двом синам.
Про Братковського як людину високосовісну та глибокоморальну, як справжнього патріота і захисника простого люду, говорить багато фактів із його життя.
Один із них – перед повстанням під проводом Семена Палія він відпускає селян із Свищева, якими володів, на волю, оформивши усім документи на звільнення від кріпацтва.
Велике духовне, страдницьке життя Данила Братковського – переконливе свідчення, наскільки може бути людина жертовною заради ідеалів, яким служить.
«Коли братів, родини і отчизни
Не зраджу я, то віри вже й повік!
Такі слова написав наш далекий предок на своєму житейському знамені. Слова, які уже понад три століття переходять із покоління у покоління і допомагають пізнати справжню істину добра та волі.
На Рівненщині
родомі з села Свищів нинішнього Млинівського району
мученик Волинський
Данило Братковський страстотерпець
рівненські новини
новини рівненщини
новини рівного
рівне
Вибрано елементів :
Перетягніть файли сюди, щоб завантажити
або
Максимальний розмір файлу : 50 Мб
Вибрані елементи