RvNews | Dashboard

Матеріал

20:56 11.09.2017 5976

Заголовок

Постійне посилання: https://www.rvnews.rv.ua/post/view/1505152608-100-naygolovnishih-ukrainomovnih-rok-hitiv-1989-2009-r-r-chastina-5-20-1

Підзаголовок

Короткий опис

Текст

<p style="text-align: justify;"><a href="http://rvnews.rv.ua/post/view/1503494167-100-naybilshih-ukrainomovnih-rok-hitiv-1990-2009-r-r-chastina-1-100-81">100-81</a>, <a href="http://rvnews.rv.ua/post/view/1503677055-100-naybilshih-ukrainomovnih-rok-hitiv-1990-2009-r-r-chastina-2-80-61">80-61</a>, <a href="http://rvnews.rv.ua/post/view/1504080867-100-naybilshih-ukrainomovnih-rok-hitiv-1989-2009-r-r-chastina-3">60-41</a>, <a href="http://rvnews.rv.ua/post/view/1504186154-100-naybilshih-ukrainomovnih-rok-hitiv-1989-2009-r-r-chastina-4">40-21</a>, <a href="http://rvnews.rv.ua/post/view/1504606369-vazhka-desyatka-ukrainomovnih-hitiv-pershoi-dvadcyatirichki-nezalezhnosti">Важка десятка хітів першої двадцятирічки незалежності</a></p>
<p style="text-align: justify;">Перший україномовний рок-хіт, що прогримів на увесь Радянський союз. Міф про те, що наркоманів там немає у часи перебудови більше не сприймався, а відтак описана характерним галицьким сленгом історія про те, як «через наш паркан лізе якась сволоч» швидко стала популярна настільки, що змусила Аллу Пугачову <u><a href="https://www.youtube.com/watch?v=SCNQLWbKY-U">особисто запросити авторів на власні «Різдвяні зустрічі</a>»</u>. В ті часи вище були хіба зорі… Невдовзі на пісню відзнімуть одне з перших в історії української музики кольорове відео. «Мені це все дуже не подобалося: метушня, не можна курити», - згадуватиме пізніше Сергій Кузьмінський, розповідаючи, що на зйомку крупних планів приїхав після нічної пиятики, з розбитим об асфальт обличчям. Ще одним підтвердженням безперечної культовості шлягера через двадцять з гаком років стане те, що саме його на концерті пам’яті Сергія Кузьмінського ушкварять білоруські рокери №1 «Ляпис Трубецкой». Та <a title="ще й як ушкварять" href="https://www.youtube.com/watch?v=Kprj-EW4ckU"><u>ще й як ушкварять</u></a>!</p>
<ol start="20">
<li><strong> БРАТИ ГАДЮКІНИ – «Наркомани на городі» (1989)</strong></li>
</ol>
<p><iframe src="https://www.youtube.com/embed/_hhCv4-kGoM" width="560" height="315" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p>
<p style="text-align: justify;">Одна з найчастіше виконуваних пісень «Скрябіна» на різного роду талант-шоу увійшла до кризового альбому «Натура», записаного без інструменталістів «золотого» складу групи. Її автором став новоспечений учасник колективу, екс-фронтмен «Нічлави» Андрій Підлужний. Після трагічної загибелі Кузьми твір отримає друге дихання <u><a href="https://www.youtube.com/watch?v=dGIefvnHfEc">у виконанні гурту «Бумбокс</a>»</u>.</p>
<ol start="19">
<li><strong> СКРЯБІН – «Спи собі сама» (2002)</strong></li>
</ol>
<p><iframe src="https://www.youtube.com/embed/umAIHpOkhPs" width="560" height="315" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p>
<p style="text-align: justify;">Запальна суміш з фанку і рок-н-ролу зробила «Поліну»  найдрайвовішою композицією «Бумбокса», а стильний виднограй на неї і сьогодні залишається  справжньою візитівкою гурту. Тою, яку сміливо можна демонструвати скептикам, як аргумент на користь того, що «Бумбокс» усе таки – далеко не попса. У часи Євромайдану безневинний текст композиції поставили на службу соціальному поступу: «Країна, ти на колінах», - співав Хливнюк на одному з тодішніх концертів. Але фанатки від того скаженіли зовсім не менше.</p>
<ol start="18">
<li><strong> БУМБОКС – «Поліна» (2008)</strong></li>
</ol>
<p><iframe src="https://www.youtube.com/embed/nNjDeaytupc" width="560" height="315" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p>
<p style="text-align: justify;">«Пісня написалась останньою на альбомі, а записалася першою», - пригадує Святослав Вакарчук історію хіта, який дивним чином у Росії полюбили чи не більше, аніж на Батьківщині. Причину так одразу й не збагнеш: можливо, справа у традиційній любові московитів до різного роду «бойової» тематики, можливо, їх специфічне вухо просто вловлює там щось, чого не вловлює українське. Як би не було, «Без бою» заспівали дуетом навіть Ані Лорак з Сєргєєм Лазарєвим, а альтернативна команда «Animal Jazz», <a href="https://www.youtube.com/watch?v=q8bSt9qzmQQ">виконавши її на цьогорічному «Нашествії»</a>, публічно побажала, аби «Океан Ельзи» чим швидше повернулися у Росію. Не думаю, що це може трапитися найближчим часом. А якщо таки трапиться, то точно не «без бою».</p>
<ol start="17">
<li><strong> ОКЕАН ЕЛЬЗИ – «Без бою» (2005)</strong></li>
</ol>
<p> <iframe src="https://www.youtube.com/embed/bbkEVJgrBUs" width="560" height="315" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p>
<p style="text-align: justify;">Найдушевніша і водночас найпопулярніша балада у творчому саквояжі Сергія Фоменка. Пісня, присвячена «загиблим поетам й героям» стала головним локомотивом альбому «<a href="https://www.youtube.com/watch?v=Vn99MTfNBOA">Дорога</a>», де саунд групи суттєво змістився від фольку до мейнстріму. Аудиторія планомірно розширювалося і у підсумку українців, які «відкривали свої очі у світлі далеких зірок» ставало все більше. Щоб пересвідчитися у цьому, достатньо просто порахувати на ютюбі кількість тих, хто по-своєму переспівує цю композицію.</p>
<ol start="16">
<li><strong>МАНДРИ – «Не спи, моя рідна земля» (2006)</strong></li>
</ol>
<p style="text-align: justify;"><iframe src="https://www.youtube.com/embed/BLkzxVS9VyE" width="560" height="315" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p>
<p style="text-align: justify;">Ім’я Віктора Павліка чомусь асоціюється, головним чином, з традиційною естрадою, як, скажімо, ім’я Іво Бобула, гітаристом якого він був на початках кар’єри. Між тим, найкрасивіші свої пісні ним виконано все таки у жанрі софт-рок. Зокрема композиція на слова та музику Сергія Лазо, яку дуже люблять численні учасники «Голосу країни» та «Х-фактора»,  увійшла до альбому «Шикидим» і була надзвичайно популярною, не в останню чергу, завдяки доволі еротичному, як на свій час, виднограю, що його до дірок закручував хіт-парад «Територія А». </p>
<ol start="15">
<li><strong> ВІКТОР ПАВЛІК «Ні обіцянок, ні пробачень» (1998)</strong></li>
</ol>
<p><iframe src="https://www.youtube.com/embed/9MH3Rixcq-M" width="560" height="315" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p>
<p style="text-align: justify;">До складу групи культового Василя Гонтарського, який озвучував дядька Стюарта в українській версії мультфільму «<a href="https://www.youtube.com/watch?v=vhT8CjrNUuw">Теркель і Халепа</a>», свого часу  входили музиканти з усієї України – від Яворова і Тернополя до Донецька і Севастополя. Окрім українців там були представники болгарського, татарського, російського і навіть єврейського етносів. Гурт багато виступав аж до раптової смерті лідера від серцевого нападу. По-справжньому культовий статус здобув на Західній України, де пісня «Чорна гора» сьогодні звучить чи не на кожному весіллі. Найбільшої популярності народні слова зажили саме у виконанні Василя Гонтарського.</p>
<ol start="14">
<li><strong> ВАСЯ </strong><strong>CLUB</strong><strong> – «Чорна гора» (2002)</strong></li>
</ol>
<p><iframe src="https://www.youtube.com/embed/ZPEdL-z9pFA" width="560" height="315" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p>
<p style="text-align: justify;">Свою улюблену пісню на альбомі «Модель» Славко Вакарчук спочатку зовсім не вважав хітовою. Казав, для цього вона надто песимістична і важка. Напевне, щось таки відчував, адже класичний склад «Океану Ельзи» почав розпадатися саме в процесі екранізації «Друга». Режисер відеокліпу, бельгієць Луї Франк заприятелював з басистом Юрієм Хусточкою та клавішником Дмитром Шуровим і тут-таки запропонував їм створити саундтрек для свого кінофільму «Марфа». Дружба зайшла настільки далеко, що невдовзі обоє прийняли рішення покинути «Океан Ельзи» і створити інтернаціональний англомовний проект <a title="Esthetic Education" href="https://www.youtube.com/watch?v=9Ei1ph3idDU">«<u>Esthetic </u><u>Education</u>»</a>, один з найбільш новаторських в тодішньому українському шоу-бізнесі. Вже невдовзі про початок самостійного музичного плавання оголосить також і гітарист Павло <a href="https://www.youtube.com/watch?v=m6OvP96Abxw&list=PLEhhrRcjKJdtaKSzz6cBWONTMTumOD0yr">Гудімов</a>, якому в «дружніх» рамках «Океану Ельзи» ніяк не вдавалося реалізувати пісні власного авторства…</p>
<ol start="13">
<li><strong> ОКЕАН ЕЛЬЗИ – «Друг» (2001)</strong></li>
</ol>
<p><iframe src="https://www.youtube.com/embed/mwUTZL7-uSM" width="560" height="315" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p>
<p style="text-align: justify;">Найпопулярніша повстанська пісня, яку сьогодні знає, без перебільшення, уся Україна. <u>«<a href="http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=elib_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=ID=&S21STR=0013098">Літопис УПА</a>» </u>(Т. 12. – С. 267, 319-313, 340-344, 355-360, 398; Т. 13. – С. 627)) подає свідчення, як у 1945 році, в бою за село Радванці, на Львівщині кулеметник на псевдо «Гірка» почав голосно співати  пісню, складену товаришами «Шершнем» і «Лютим». Слова підхопили інші повстанці і отак, співаючи, загін зрештою не лише відбив атаку, а і успішно вирвався з ворожого оточення. У незалежній Україні «Лента за лентою» отримає друге життя після того, як музиканти гуртів «Плач Єремії» і «Скрябін» запишуть її для спільного альбому «Наші партизани». Повстанський гімн стане по-справжньому народним: додаючи у текст сучасні слова та  місцеву топоніміку, його і сьогодні регулярно виконують українські воїни на Донбасі.</p>
<ol start="12">
<li><strong> ПЛАЧ ЄРЕМІЇ – «Лента за лентою» (2000)</strong></li>
</ol>
<p><iframe src="https://www.youtube.com/embed/pFQxkKIX8Fk" width="560" height="315" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p>
<p style="text-align: justify;">Україномовний текст наступної композиції на слух сприймається трохи по-німецьки. У час, коли вона з’явилася  серед наших співвітчизників була безпрецедентно популярною німецька група «Rammstein», а відтак свіжий номер «Кому вниз» багато-ким сприймався як така собі наша їм відповідь. «Вишня Борія» у середовищі деяких рідновірів сприймається як назва державного утворення, що в історичній перспективі має продовжити  традиції дотрипільської цивілізації Борія. Пісню, в якій вперше прозвучало це словосполучення часто використовують як звукоряд до відеокліпів з хронікою війни на Донбасі. А ще вона має власну версію у стилі <a href="https://www.youtube.com/watch?v=EacL6ATkt6g">блек-метал</a>.</p>
<ol start="11">
<li><strong> КОМУ ВНИЗ – «Ліра» (2003)</strong></li>
</ol>
<p><iframe src="https://www.youtube.com/embed/NqgznRkh_Vs" width="560" height="315" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p>
<p style="text-align: justify;">Пісню, що перетвориться на один з неофіційних гімнів України Тарас Петриненко і його ансамбль «Гроно» написали іще наприкінці 80-их. Прем’єра «України» відбулася у ранковій програмі Першого каналу Українського радіо і вже невдовзі почала слугувати за його позивні. Музику Петриненка в той час класифікували, як звичайнісіньку естраду, хоча стилістично вона була куди ближчою до прогресивного року, надзвичайно популярного в усьому світі в часи, коли майбутній автор «України» працював у Росії, в складі ансамблю «Красние маки». Два роки тому композиція отримала друге життя <u><a href="https://www.youtube.com/watch?v=dUpTjDqjQoo">у виконанні молодших колег з гурту «Скай</a>»</u>. Сумарно на ютюбі її сьогодні прослухали майже два мільйони разів.</p>
<ol start="10">
<li><strong> ТАРАС ПЕТРИНЕНКО &</strong><strong> ГРОНО </strong><strong>– «Україна»(198</strong><strong>8)</strong></li>
</ol>
<p><iframe src="https://www.youtube.com/embed/Yv9W-IM83bY" width="560" height="315" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p>
<p style="text-align: justify;">Найпопулярніша пісня «Океану Ельзи» на Помаранчевому Майдані, що, як відомо, зібрався, коли була вже майже зима. Не зважаючи на погоду, саме під цей напрочуд енергійний трек весна відчувалась по-справжньому «присутньою у жилах». Ефекту досягнули, головним чином, завдяки ритму, який сам маестро Вакарчук вважав надто примітивним, але таким, без якого на концертах просто не обійдешся. Його диктаторська манера управління творчим процесом вже невдовзі спричинить ситуацію, коли всенародно улюблений колектив розбіжиться у різні боки. І станеться це у найнесподіваніший момент, коли критики в один голос порівнюватимуть альбом «Суперсиметрія» зі спадщиною «Beatles» та «Queen», а його продажі обчислюватимуться сотнями тисяч.</p>
<ol start="9">
<li><strong> ОКЕАН ЕЛЬЗИ – «Майже весна» (2003)</strong></li>
</ol>
<p><iframe src="https://www.youtube.com/embed/7q5M_IwSScc" width="560" height="315" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p>
<p style="text-align: justify;">Широка популярність спіткала «ВВ» у знаковому для української музики 1989-му році, після того, як на «УТ1» надійшло розпорядження з Москви знайти і показати когось з українських неформалів. Саме так побачить світ перший відеокліп в історії українського шоу-бізнесу.  Його прем’єра відбулася в ефірі програми «Взгляд», яку вів головний журналіст тогочасного СРСР Влад Лістьєв. Однієї прокрутки виявилося достатньо, аби забезпечити групі супер-зірковий статус. Пройде час і Олег Скрипка сам допомагатиме молодим українським неформалам, серед яких опиняться «<a href="https://www.youtube.com/watch?v=WqlzZYZg6TQ">White</a>», «<a href="https://www.youtube.com/watch?v=pef7POcAmA0">Армада</a>», «<a href="https://www.youtube.com/watch?v=6xX8_7saVSA">Назад шляху немає</a>» та багато інших. Через 23 роки візитівка ранніх «ВВ» стане супер-хітом удруге. Цього разу у виконанні популярного російського репера <a title="Noize MC" href="https://www.youtube.com/watch?v=TY0lDBsXGcc"><u>Noize </u><u>MC</u></a><strong>. </strong></p>
<ol start="8">
<li><strong> ВОПЛІ ВІДОПЛЯСОВА – «Танці» (1987)</strong></li>
</ol>
<p><iframe src="https://www.youtube.com/embed/LCkMm0uMWyM" width="560" height="315" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p>
<p style="text-align: justify;">«Я мав 17 років, я вчитися не хтів, я втік од мами з татом, я болт на все забив…» Композиція, що дала назву одному з найпопулярніших українських рок-фестивалів і зробила Тернопіль справжньою Меккою неформальної України цьогоріч увійшла до місцевої Книги рекордів як композиція, яку виконав імпровізований хор із 14 357 відвідувачів фестивалю «Файне місто». Думаю, у кожного українського меломана знайдуться власні асоціації з найпопулярнішим треком «Братів Гадюкіних». Вашому покірному слузі, наприклад, свого часу доводилося виконувати його на караоке в окупованому нині місті Євпаторія, а іще колись мій від’їзд додому після кількаденного відриву  на тернопільському-таки фестивалі «Нівроку» відбувся саме під цю пісню, яка чарівним чином заграла по радіо, одразу ж щойно рушив автобус.</p>
<ol start="7">
<li style="text-align: justify;"><strong> БРАТИ ГАДЮКІНИ – «Файне місто Тернопіль» (1994)</strong></li>
</ol>
<p><iframe src="https://www.youtube.com/embed/Cah4MJiVUFI" width="560" height="315" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p>
<p style="text-align: justify;">Гурт, який прославився на увесь пост-радянський простір російськомовним хітом «Вахтерам» мав на своєму другому альбомі «Family бізнес» не менш яскраву україномовну баладу, що вигідно вирізнялася  з-поміж решти матеріалу, витриманого посередині між фанком і хіп-хопом. На фоні головного хіта «Квіти у волоссі» виглядали, можливо, не так форматно,  однак куди більш органічно  змальовували  сумні соціальні реалії: «Їй у варшавські спальні райони, йому Москву бетоном залити, але кохання по телефону приречене не довго прожити»…</p>
<ol start="6">
<li><strong> БУМБОКС – «Квіти у волоссі» (2006)</strong></li>
</ol>
<p><iframe src="https://www.youtube.com/embed/Colk2fXqjlo" width="560" height="315" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p>
<p style="text-align: justify;">Найліричніший рок-хіт «Скрябіна» написано у скрутний період, коли від Кузьми відвернулася значна частина прихильників. Найбільш ідейні категорично не сприйняли відхід Ростислава Домішевського та Сергія Гери, без яких улюблена група назавжди втратила фірмовий похмуро-електронний саунд. Іще більше розчарування спровокували концерти Кузьми на підтримку президентської кампанії Януковича, проти якого повстав Помаранчевий Майдан у 2004 році. У підсумку перший сингл з нового альбому «Танго» чимало-хто не сприйняв просто з принципу. «Наш океан знає більше, ніж ми – секрети всі у нього на дні, а ми ходим зверху, великі й малі – люди як кораблі», - цими словами автор пробував пояснити свою позицію і чимало-кого вони, як виявилось, таки пройняли: пісню і досі переспівують молоді музиканти, а <u><a href="https://www.youtube.com/watch?v=e5C5vpj8j6M">у гурту «Антитіла</a>»</u> кавер на неї і взагалі – головна родзинка концертного репертуару.</p>
<ol start="5">
<li><strong> СКРЯБІН – «Люди, як кораблі» (2005)</strong></li>
</ol>
<p><iframe src="https://www.youtube.com/embed/O3cDi-qi0Ew" width="560" height="315" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p>
<p style="text-align: justify;">Свій найбільший хіт Олег Скрипка написав у Франції, де проживав з 1991 по 1996 роки. Тоді навряд чи міг уявити, що колись заспіває його <u>в <a title="в компанії самого П'єра Рішара" href="https://www.youtube.com/watch?v=nwUzx7_FyLQ">компанії самого П</a></u><a title="в компанії самого П'єра Рішара" href="https://www.youtube.com/watch?v=nwUzx7_FyLQ"><u>’</u><u>єра Рішара</u></a>. Повернувшись на Батьківщину, включить «Весну» до знакового альбому «Музіка», який невдовзі помандрує у космос разом з першим українським космонавтом Леонідом Каденюком. Пісня і альбом покладуть до ніг «Воплів Відоплясова» почесний титул вітчизняної рок-групи номер 1, володарями якого до тоді офіційно вважалися «Брати Гадюкіни».</p>
<ol start="4">
<li><strong> ВОПЛІ ВІДОПЛЯСОВА – «Весна» (1997)</strong></li>
</ol>
<p><iframe src="https://www.youtube.com/embed/jc3HmcQcN4c" width="560" height="315" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p>
<p style="text-align: justify;">Сила мистецтва у всій його величі. Архаїчна поетика і тужлива атмосфера переходу у потойбіччя, що на підсвідомому рівні торкається найглибинніших людських емоцій. Народну лемківську пісню вперше записали на Закарпатті у середині минулого століття, вона входила до репертуару вояків УПА і ветеранів українського підпілля 50-их. В роки незалежності виконуватиметься «Плачем Єремії» і капелою ім. Ревуцького, але найширшу аудиторію здобуде у версії учасників «Піккардійської терції» яка стане улюбленою піснею білоруського Героя Небесної Сотні Михайла Жизневського і після його трагічної загибелі, з подачі друзів, прозвучить на велелюдному Майдані. Одного прослуховування вистачить, щоб невдовзі започаткувалася традиція використовувати цей ще донедавна мало кому відомий реквієм на панахидах за усіма загиблими за Україну.</p>
<ol start="3">
<li><strong> ПІККАРДІЙСЬКА ТЕРЦІЯ – «Пливе кача» (2002)</strong></li>
</ol>
<p><iframe src="https://www.youtube.com/embed/KUdHkDFzXXk" width="560" height="315" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p>
<p style="text-align: justify;">«Завтра прийде до кімнати твоїх друзів не багато, вип’єте холодного вина…», - ці слова і сьогодні не дивина почути у будь-якому українському дворі на лавочці, де молоді дарування відшліфовують власне володіння гітарою. Складно собі уявити, що їх лірична героїня - молода арфістка з львівської консерваторії - надихнула поета Костя Москальця іще в далекому 1989 році. Через кілька років вірш покладе на музику його приятель Тарас Чубай і пісня потрапить у доволі концептуальний альбом «Най буде все, як є». Вона не матиме відеокліпа і мало крутитиметься загальнонаціональними медіа. Що аж ніяк не завадить завоювати серця мільйонів.</p>
<ol start="2">
<li><strong> ПЛАЧ ЄРЕМІЇ – «Вона» (1995)</strong></li>
</ol>
<p><iframe src="https://www.youtube.com/embed/OPbRyTpyqco" width="560" height="315" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p>
<p style="text-align: justify;">Поряд з багатомільйонною армією фанатів Святослава Вакарчука в Україні комфортно співіснує ціла когорта естетів, які вважають, що 1) Цим картавим голосом добре виконувати хіба російський шансон; 2) Цей загальнонародний кумир завжди співає ні про що і так і не створив жодного притомного тексту; 3) Ця група від початку створювалася суто для грошей: спершу їх у сина вкладав впливовий тато, а потім, мовляв, чадо навчилося відбивати усе сторицею. Подібні думки навряд чи відмінять упертий факт наявності в активі «О.Е.» цілої низки альбомів із статусом прижиттєвої класики. До того ж, як не крути, це і досі єдина україномовна рок-група, хіти якої на «Youtube» набирають по  10 і більше мільйонів переглядів. Взяти хоча б нашу композиція №1. Вона увійшла у перший і поки що єдиний сольний альбом Вакарчука «Вночі» і парадоксально прославилася як <a href="https://www.youtube.com/watch?v=O--rHLzgNdM">саундтрек до відверто українофобського фільму «Ми з майбутнього»</a>. Не зважаючи на це, лишає у пам’яті образи і навіть здатна спровокувати дискусію. Наприклад, про те, чи і  справді автору так подобаються картини Моне і Далі, чи ці прізвища просто гарно римуються? Вакарчука, як і будь-кого іншого, можна сприймати або не сприймати, але у сьогоднішній Україні це уже не просто музикант. Приблизно кожен десятий наш співвітчизник <a href="https://www.unian.ua/politics/1935049-vakarchuk-opinivsya-sered-lideriv-prezidentskogo-reytingu-za-berezen-zmi.html">бачить його своїм ідеальним Президентом</a>. І це при тому, що сам Вакарчук подібних амбіцій жодного разу не виказував! Складно сказати, якою логікою керуються наші люди, але таку вже маємо країну і саме таку найпопулярнішу рок-групу.</p>
<ol>
<li><strong> СВЯТОСЛАВ ВАКАРЧУК – «Така, як ти» (2008)</strong></li>
</ol>
<p><iframe src="https://www.youtube.com/embed/TaAnIU_P-5k" width="560" height="315" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></p>
<p style="text-align: center;">(ДАЛІ БУДЕ...)</p>

Додатково

Джерело

Посилання на джерело

http://

Автор

Перегляди

SEO

Ключові слова

Опис

Редагувати матеріал форма редагування матеріалу

Матеріал

Додатково

SEO

Головне зображення

Публікація

Статус

Оприлюднити

Категорії

Зв’язані матеріали

Теги & SEO

RSS

Підтвердження

В кошик

Langdon's Birthday

Frodo Updated His Profile

Nora Joined Mailing List

Cron Job 254 Executed