Постійне посилання: https://www.rvnews.rv.ua/post/view/1504080867-100-naybilshih-ukrainomovnih-rok-hitiv-1989-2009-r-r-chastina-3
У поважаючій себе державі культура мусить бути не лише якісною. Не менш важливо, аби вона мала якісний піар. В іншому випадку перлини людської творчості і далі припадатимуть пилом по шухлядах своїх авторів. Попередні дві частини рейтингу читайте тут: з 80 по 61 і з 100 по 81.
Пісня «Ми помрем не в Парижі» на слова поетеси Наталки Білоцерківець і по сьогодні лишається одним з головних хітів культової львівської формації і водночас однією з ліричних вершин усієї україномовної рок-музики. Саме до лірики «Півні» в усі часи підходили чи не найвідповідальніше з-поміж решти своїх колег. На різних альбомах ними покладено на музику вірші Івана Малковича, Сергія Жадана, Віктора Неборака. А з Юрієм Андруховичем свого часу і взагалі записано цілий альбом, який розпочинається зі справжнього антикорпоративного гімну .
У 2006 році на виднограй до цієї композиції режисером Олегом Цуріковим було витрачено чотири місяці роботи, 2 центнери пластиліну та безмежну кількість літрів кави. Пісня, яку сам Олег Скрипка називає «позитивною чортівнею», була написана ним на самісінькому початку творчого шляху, однак свого зіркового часу прочекала цілих двадцять років, поки разом з іншими тодішніми творами не увійшла до ювілейної платівки «Були деньки».
Емоційна вершина платівки «In Kastus», яка у творчості «Кому вниз» і дотепер вважається еталонною. Автором слів є апологет українського символізму Олександр Олесь, який помер у Празі у 1944 році, невдовзі після того, як отримав повідомлення про смерть свого сина – іще одного знакового українського поета Олега Ольжича.
Найдрайвовіший хард-рок-номер українською мовою у 2004 році записали музиканти першого складу «Воплів Відоплясова» Юрій Здоренко і Олександр Піпа. Заразом створили одну з найяскравіших україномовних замальовок на одвічну тему алкоголізму. Відчувається, що предметом автори пройнялися навіть більш, ніж серйозно.
57. «П’яна Свиня» - БОРЩ (2004)
Півтора роки тому Україна розділилася у своєму ставленні до фронтмена «5’Nizza» Андрія Запорожця. Йому не могли пробачити виступів в Росії та окупованому Криму, які сам митець пояснював нездатністю руйнувати мости зі своїми російськими друзями. Справедливості заради, відзначимо, обидва учасники харківського дуету, на відміну від багатьох неопальних колег по українському шоу-бізнесу, в усі часи писали якісні і мелодійні україномовні твори. Виконували їх, зокрема, під час своїх численних виступів в Росії, Польщі та Болгарії. Як на мене, відмовлятися від цієї спадщини було би несусвітньою дурницею.
Найліричніший номер першого альбому іще одної харківської групи, яка вивела український хіп-хоп на якісно вищий рівень: на відміну від численної армії читців під біт ці хлопці мали у своєму розпорядженні повноцінний «живий склад», що робило їх концерти по-роковому драйвовими. Наприкінці 90-их композиції «ТНМК» входили на більшість хіп-хоп-збірок, що виходили на всьому пострадянському просторі. Цю композицію туди включали, мабуть, найчастіше.
Головний хіт дебютного альбому «Піккардійської терції» було присвячено відкриттю одного з перших трамвайних маршрутів до Високого замку. Вже невдовзі чарам цієї пісні піддалися не лише мешканці міст, де ходять трамваї, а і всі, хто хоча би раз ними їздив. Надто вже сильні асоціації викликає.
Наступна композиція принесла її виконавиці першу премію у рок-номінації першої «Червоної рути», яка пройшла у Чернівцях за два роки до розпаду СРСР. Пікантності цій історії додає факт, що написав «Ганьбу» володар другої премії у цій же номінації, лідер «Братів Гадюкіних» Сергій Кузьмінський. В такий спосіб розрахувався за свій альбом «Всьо чотко», зведенням якого займався тодішній чоловік Віки, музичний продюсер Володимир Бебешко. Молодята розлучаться через чотири роки, після того, як пані Врадій прийме рішення залишитися в Нью-Йорку, куди потрапить в ході гастрольного турне переможців «Червоної Рути».
Дехто і досі на повному серйозі вважає, що саме ця пісня гурту «Тверезість і культура» була предтечею появи модної субкультури хіпстерів. Пісню записали за участі музикантів білоруського гурту «Ляпіс Трубєцкой». Вже невдовзі вона лунатиме на більшості українських радіостанцій і телеканалів, а її автор Віктор Бронюк прокинеться справжньою знаменитістю, а іще через 8 років стане Почесним громадянином Вінниці і володарем медалі «За жертовність і любов до України».
На одну з найдрайвовіших робіт рівненських украбілів сьогодні відзнято вже два відеокліпи. Вона дала назву третій платівці гурту і розпочала якісно новий етап у їх творчості. Музиканти починають виконувати народні пісні, а також кавери на хіти інших виконавців. Найскандальнішим вийшов переспів пісні російського гурту «Містер Твістер», який сьогодні підтримує політику Путіна і, напевне, неабияк казиться від такого використання власного твору.
Шматки класичного «Броненосця «Потьомкіна» перемежовуються кадрами, де Славко Вакарчук та Павло Гудімов музиціюють всередині холодильника. Так виглядало дебютне відео молодої перспективної групи, за розкрутку якої несподівано взявся продюсер супер-популярної на той час «Табули раси». Вже невдовзі світ побачить однойменний дебютний альбом «Океану Ельзи» і найуспішніша кар’єра в історії української рок-музики почне набирати оберти.
В останні дні літа фраза «А я на морі» сприймається з особливими емоціями. Неквапливий реггі-ритм лише підсилює атмосферу пляжної безтурботності, в яку завжди хочеться повернутися. Стовідсотковий хіт, який ніколи не втратить актуальності.
В часи, коли одна держава руйнувалася, а іншу іще тільки-но збиралися будувати девіз «Братів Гадюкіних» був на вагу золота. Дана композиція стала справжнім серцем найхітовішого пісенника в історії вітчизняної рок-музики.
«Я кохаю Гриця, кохаю лише Гриця, за те, що у Гриця в кишені полу-полуниця» - наприкінці 90-их ці слова підспівувала, без перебільшення, уся Україна. Платівка з однойменною назвою стала одною з найбільш новаторських на свій час. Окремою сенсацією вважалося те, що її виконавці походили з Харкова, але при тому читали і співали виключно українською.
Другий у переліку хіт Віки Врадій написаний іще одним легендарним українським музикантом, покійним нині Андрієм Кузьменком. Його першочергова версія увійшла на альбом «Скрябіна» «Технофайт» (1993 р.), але великим радіо-хітом стала саме у виконанні вітчизняної Леді Панк.
Знаменита повстанська пісня часів визвольних змагань 1917—1921 років була одним з гімнів армії Нестора Махна. Пізніше радянська влада присвоїть її собі як «ісконно русскую пєсню данскова казачєства», радянський кінематограф цей міф розтиражує і народ житиме в омані довгі десятиліття, аж допоки етнографічна експедиція Олександра Гриба на південь України не виявить автентичний україномовний варіант «Любо, братці, любо», який вже невдовзі здобуде популярність у виконанні лауреата «Словянського базару-92», франківця Тараса Житинського.
Композиція з альбому «Полум’яна рута» київського фольк-метал-гурту «Тінь сонця» надихає передусім українських спортсменів. Тривалий час під неї виходив у ринг боксер Олександр Усик, а на Євро-2016 вона стала музичною візитівкою ще і Національної збірної України з футболу. Що цікаво, за результатами голосування на офіційному сайті Федерації футболу, випередила композицію «Океану Ельзи», яка у нашому переліку значиться наступною.
Цю пісню, що увійшла в найуспішніший альбом класичного «Океану Ельзи» сьогодні згадують передусім як один з гімнів Помаранчевої революції. Насправді ж хітом вона стала як саундтрек до реклами «Пепсі». «Більшого, вимагай більшого», - ось і всі слова, які туди увійшли. Воно й не дивно: у куплеті Вакарчук закликає пити зовсім не «Пепсі».
Найепічніше з творінь Олега Скрипки і компанії дало назву одному з головних їхніх альбомів, а через десять років – ще і цілому фестивалю етнічної музики, на якому окрім українських музикантів виступали їх колеги не лише з усієї Європи, Канади, Індії, Ірану, а і з таких екзотичних закутків світу, як Нігер, Бурятія або Республіка Тува.
Після того, як ця пісня потрапила на радіостанції про нікому невідому тернопільську групу заговорили усюди і одразу. Пригадую, як десь у році 2003-му довелося опинитися серед організаторів їх рівненського виступу. Опісля, у рамках культурної програми повели хлопців у наш рідний «Октант», де російськомовний МС оголосив їх, як авторів «всєм ізвєстнай пєсні «Тебе це може вбити». Дівчата табунами побігли знайомитися і шматок зіркової слави несподівано перепав і мені. На питання однієї з красунь просто відповів, що граю на басу…
(ДАЛІ БУДЕ...)
рівненські новини
новини рівненщини
новини рівного
рівне
Вибрано елементів :
Перетягніть файли сюди, щоб завантажити
або
Максимальний розмір файлу : 50 Мб
Вибрані елементи